Вічне життя Смерті - Лю Цисінь
Після початку Епохи стримування майже всі об’єкти важкої промисловості були винесені на орбіту Землі, й екологічний стан довкілля почав швидко поліпшуватися. А внаслідок скорочення чисельності населення й упровадження новітніх технологій виробництва продуктів харчування орні землі повністю зникли з поверхні планети, й Земля перетворилася на суцільний великий парк.
Це раптове відкриття настільки чарівного світу наповнювало Чен Сінь відчуттям нереальності сьогодення, немов вона ще бачить сни, перебуваючи в гібернації.
Автомобіль приземлився за пів години. Двері так само автоматично відчинилися, й тільки-но Чен Сінь вибралася назовні, машина негайно зірвалася з місця й полетіла у зворотному напрямку. Після того як вщухли збурені гвинтами автомобіля потоки повітря, все довкола оповила глуха тиша, яку порушував тільки пташиний спів, що долітав десь здалеку. Чен Сінь роззирнулася й, побачивши знайомі занедбані обриси, зрозуміла, що її привезли в якийсь закинутий житловий квартал її часів. Нижню частину кожної будівлі густо обплели в’юнкі рослини. Споглядання привидів минулого, які потопають у зелені нової ери, повернуло Чен Сінь деяке відчуття реальності.
Вона гукнула АА, але їй відповів чоловічий голос.
— Привіт.
Голос пролунав із балкона другого поверху будівлі, що розташовувалася позаду Чен Сінь. Вона розвернулася й побачила чоловіка, який стояв на балконі, заплетеному лозами. Це був не сучасний фемінізований представник іншої статі, а звичний їй чоловік із минулого. Чен Сінь, схоже, знову опинилися в сновидінні, але цього разу це було продовження її кошмарів із минулого — там стояв Томас Вейд власною персоною. Він був одягнений у таку ж чорну шкіряну куртку, як і тоді, але виглядав куди старшим: імовірно, скористався гібернацією через багато років після Чен Сінь або прокинувся раніше; а можливо, й те, й те. Але погляд Чен Сінь одразу сконцентрувався на правій руці Вейда в чорній шкіряній рукавичці, яка тримала пістолет. Звичайна модель з минулого, але його дуло дивилося прямо на неї.
— Цей пістолет заряджений кулями для підводної стрільби. Вони можуть зберігатися тривалий час, але їм уже близько 270 років. Тож не можу гарантувати, що вони не дадуть осічки, — промовив Вейд зі своєю фірмовою крижаною посмішкою, яка повсякчас з’являлася на його обличчі, коли він насолоджувався чиїмись розпачем і страхом.
Пролунав постріл. Чен Сінь побачила, як дуло виплюнуло вогник, і відчула поштовх у ліве плече — він відкинув її назад, до напівзруйнованої стіни. Звук пострілу поглинуло густе листя рослин, тож луна не розлетілася далеко й не перелякала птахів, які продовжували співати.
— На жаль, я не можу використовувати сучасну зброю. Кожен постріл із новітніх зразків озброєння автоматично реєструється в базі даних органів громадської безпеки, — сказав Вейд тим самим рівним тоном, яким він обговорював із Чен Сінь поточні робочі питання три століття тому.
— Але чому?! — Чен Сінь уперше за три століття звернулася до Вейда. Вона не відчувала болю, лише легке оніміння в лівому плечі.
— Я маю стати Мечоносцем. Твоя кандидатура також розглядатиметься, й ти маєш усі шанси на перемогу. Я не маю до тебе жодних претензій чи негативних почуттів. Віриш чи ні, але зараз я почуваюся ніяково.
— Це ти вбив Вадімова? — запитала Чен Сінь, і цієї миті з кутика її рота потекла кров.
— Так, його мозок був потрібен проєкту «Сходовий марш». А тепер ти не належиш до мого вже нового плану. Ви обоє — сильні професіонали, але пішаками в грі доводиться жертвувати. Мені треба рухатися вперед, і я використовуватиму задля цього будь-які засоби.
Пролунав наступний постріл. Куля поцілила Чен Сінь у живіт із лівого боку. Болю вона знову не відчула, але тіло відмовилося її слухати: коліна підігнулися, й вона повільно сповзла стіною униз, лишаючи кривавий слід на листі в’юнкої рослини.
Вейд ще раз натиснув на спусковий гачок, але три століття зберігання зброї нарешті далися взнаки — сталася осічка. Він пересмикнув затворну раму, звільняючи ствол пістолета від непридатного набою, й знову націлив зброю на Чен Сінь.
Але його права рука із затисненою в ній зброєю вибухнула сама. Після того як розвіялася хмара білого диму, стало зрозуміло, що йому відірвало руку аж по плече, й шматки м’яса та уламки кісток розкидало навсібіч. Пістолет, що лишився цілим, упав додолу.
Вейд якийсь час стояв нерухомо, немов задумливо роздивлявся свою зниклу руку, а потім підвів очі вгору — звідти круто пікірував поліцейський автомобіль. Перш ніж машина приземлилася на галявину перед будинком, кілька озброєних поліцейських зістрибнули у високу траву, яку пригинало до землі потоками повітря від двигунів автомобіля. На вигляд поліціянти нічим не відрізнялися від струнких дівчат цього часу, але їхні рухи були більш різкими й майстерними.
АА вистрибнула з машини останньою. Перед очима Чен Сінь усе пливло, й заплакане обличчя АА лише періодично з’являлося в полі зору, а все, що їй вдалося розчути, це: «…підробив мій телефонний дзвінок».
Тепер з’явився біль, який дедалі сильнішав, аж до незмоги його терпіти. Чен Сінь втратила свідомість, а коли прийшла до тями, зрозуміла, що лежить у літаючому автомобілі, а її тіло щільно обмотане якоюсь плівкою.
Біль зник, але вона не відчувала жодної частини тіла. Чен Сінь знову почала впадати в забуття, але перед остаточною втратою свідомості встигла запитати слабким голосом, який не розчув ніхто, крім неї:
— Хто такий Мечоносець?
Витяг із «Минулого поза часом»: примари проєкту «Обернені до стіни» — Мечоносець
Розробка стратегії стримування на основі теорії Темного лісу, безсумнівно, є визначним досягненням Ло Цзі, але загалом запуск проєкту «Обернені до стіни», який у кінцевому підсумку став передвісником цього досягнення, не може сприйматися інакше, ніж як абсурдні, по-дитячому наївні спроби владнати ситуацію. Справжнє зіткнення з незрозумілим і зловісним Усесвітом спричинило в умах людей шоковий стан, який і став першопричиною запуску цього проєкту.
Але після того як Ло Цзі передав важелі управління стратегією стримування Організації Об’єднаних Націй та Об’єднаному флоту, всім здалося, що «Обернені до стіни» — віха в історії людства, яка добігла логічного кінця.
Людство фундаментально підійшло до вивчення й розробки стратегії стримування, започаткувавши новий розділ у теорії ігор.
Найважливішими поняттями стратегії стали: об’єкт та суб’єкт стримування — згідно з теорією Темного лісу Трисолярис та людство відповідно; дієва погроза — розповсюдження на весь Всесвіт місцеперебування Трисоляриса, що призведе до знищення двох світів; контролер — особа чи організація, в чиєму віданні перебуває перемикач; мета — стримування експансії й агресії Трисоляриса та спонукання до передання високих технологій людству.
Система стримування, яка загрожує знищенням і об’єкта, і суб’єкта стримування, називається абсолютною.
Порівняно з іншими різновидами стримування головна відмінність цієї системи полягає в тому, що якщо стратегія не досягне успіху, то реальне застосування погрози не матиме позитивних наслідків для самого суб’єкта стримування.
Отже, запорукою успішності стратегії абсолютного стримування є повна впевненість об’єкта стримування в тому, що коли він не погодиться на висунуті умови, то з великою часткою вірогідності суб’єкт втілить у життя свої погрози. Лише за умови перевищення позначки впевненості у 80% стратегія абсолютного стримування матиме шанси на успіх.
Але людство швидко усвідомило, що перебування системи стримування під контролем великої групи людей призводить
