Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Фантастика » Гра Ендера - Орсон Скотт Кард

Гра Ендера - Орсон Скотт Кард

Читаємо онлайн Гра Ендера - Орсон Скотт Кард
замороженого солдата, який безпорадно випливав із битви.

Саламандри чекали неминучого знищення, тож Леопарди розбили їх. Коли Саламандри нарешті припинили вогонь, залишилося дев’ять хлопців. Вони вишикувалися й почали відкривати ворота Саламандр.

Як і вчила Петра, Ендер ретельно цілився прямою рукою. Ще до того, як хтось здогадався, що відбувається, він заморозив трьох солдат, які збиралися притиснути свої шоломи до освітлених кутів дверей. Тоді хтось вичислив його й вистрелив, спершу поціливши в уже заморожені ноги. Цим Ендер виграв час, аби дістати двох солдатів, які залишилися біля воріт. Армія Леопардів зосталася лише з чотирма незамороженими солдатами, коли Ендеру поцілили в руку й остаточно знерухомили. Гру виграно, в тіло йому так ніхто й не вдарив.

Пол Слоттері скаженів, проте все було чесно. Усі в Армії Леопардів вирішили, що у Бонзо така стратегія — залишати солдата на останню хвилину. Їм і на думку не спадало, що малий Ендер стріляв усупереч наказу. Та Саламандри добре це знали. І знав Бонзо. З погляду свого командира Ендер розумів, що той ненавидить його за порятунок від абсолютного краху. «Начхати, — сказав собі Ендер. — Легше буде мене обміняти й не впадеш надто низько в рейтингах. Обміняєш мене. Від тебе я вже навчився всьому, чого ти тільки можеш навчити. Бонзо, ти вмієш лишень обирати хибний стиль».

«І що ж я освоїв?» — роздягаючись біля свого ліжка, Ендер подумки перебирав уміння. Ворожі ворота розташовуються внизу. Під час битви варто використовувати ноги як щит. Невеличкий резерв, який можна припасти на кінець гри, може стати в нагоді. А ще солдати інколи приймають рішення, мудріші за накази своїх командирів.

Повністю роздягнувшись, Ендер уже збирався залізти в ліжко, коли до нього підійшов Бонзо, на обличчі якого застигла гримаса. «Таким я вже бачив Пітера: мовчить, але готовий убити. Та Бонзо — не Пітер. У цього більше страху».

— Віггін, я нарешті зміг тебе обміняти. Переконав Армію Щурів, що твоє надзвичайне місце в рейтингу — не звичайний збіг обставин. Завтра переходиш до них.

— Дякую, — сказав Ендер.

Можливо, він здався надто вже вдячним. Несподівано Бонзо схопив його й поцілив просто в щелепу. Удар відкинув Ендера вбік, до ліжка, й він майже впав. Тоді Бонзо боляче вдарив Ендера в живіт, і він упав на коліна.

— Ти не послухав мене, — прогримів Бонзо голосно, щоб усі почули. — Жоден хороший солдат такого б не зробив.

Навіть плачучи від болю, Ендер упивався приємністю від шепоту, який розходився казармою. «Який же ти дурень, Бонзо. Ти не зміцнюєш дисципліну — ти руйнуєш її. Вони ж бо знають, що я повернув поразку на перемогу, а тепер бачать, чим ти мені відплатив. Ти сам виставив себе ідіотом. І що тепер твоя дисципліна?»

Наступного дня Ендер повідомив Петрі, що заради її блага ранкові заняття варто припинити. Не треба кидати виклик Бонзо, тому на деякий час їй слід триматися подалі від Ендера. Петра все чудово зрозуміла.

— До того ж, — сказала вона, — ти, як ніколи, близький до того, щоби стати найкращим солдатом.

Він залишив ноутбук і костюм у тумбі. Свою форму Саламандр він носитиме, доки не прийде на склад і не обміняє її там на коричнево-чорну форму Щурів. Він нічого не приніс із собою, тож і забирати нічого не збирався. Брати не було що. Усе найцінніше перебувало в шкільному комп’ютері, в його голові й руках.

Одразу після сніданку Ендер використав один із загальних комп’ютерів й зареєструвався на курс індивідуальної боротьби в умовах земної сили тяжіння. Не задля того, аби помститися Бонзо, а щоб ніхто ніколи не побив його знову.

8. Щур

— Полковнику Графф, раніше ігри завжди велися чесно. З довільним або симетричним розподіленням зірок.

— Чесність прекрасна річ, майоре Андерсон. Проте не на випадок війни.

— Гра втратить сенс. Бо порівняльна таблиця стане безглуздою.

— Дякувати Богові.

— Щоби розробити нові бійцівські кімнати й перевірити їх, знадобляться місяці, а то й роки.

— Саме тому я звертаюся зараз до вас. Приступайте до праці. Будьте винахідливі, продумайте найвигадливіше нагромадження, несподіване й нечесне розташування зірок, яке лишень можна уявити. Врахуйте варіанти, як оминути правила. Скажімо, пізнє сповіщення, нерівні сили. Потім перевірте, що найважче, а що найлегше. Нам потрібен інтелектуальний прорив. Ми ж прагнемо сприяти розумовому розвитку.

— Коли ви плануєте зробити його командиром? Років у вісім?

— Звісно, ні. Поки він навіть не зібрав власної армії.

— Ви її так само комплектуєте?

— Надто близько до гри, Андерсон. Не забувайте, це — навчальна вправа.

— А також статус, особистість, мета, ім’я. Усе, що робить цих дітей тими, хто вони є, виходить із цієї гри. Якщо комусь стане відомо, що грою можна маніпулювати, штучно її ускладнювати і навіть обманути її, школу можуть закрити. І я не перебільшую.

— Мені це відомо.

— Тому я сподіваюся, цей Ендер Віггін дійсно обраний, інакше ви остаточно переборете ефективність нашого тренувального методу для багатьох прийдешніх поколінь.

— Якщо Ендер не обранець, якщо пік його військової геніальності не збіжиться з прибуттям нашого флоту у світи, звідки походять жучари, тоді взагалі байдуже, чим є або не є наш тренувальний метод.

— Пробачте, полковнику Графф, але я мушу звітувати про ваші накази й про свою власну думку стосовно їхніх наслідків Стратегові й Гегемону.

— Чому не нашому любому Полемарху? Ні для кого не секрет, що він вас слухається.

— Майоре Андерсон, до чого така ворожість? Я ж думав, що ми друзі.

— Так і є. Гадаю, ви не помиляєтеся щодо Ендера. Просто я не вірю, що ви одноосібно маєте вирішувати долю світу.

— Я навіть не думаю, що маю вирішувати долю Ендера Віггіна.

— То ви не заперечуєте, якщо я прозвітую?

— Звісно заперечую, йолопе. Такі речі мусять вирішувати тямущі люди, а не перелякані політики, які отримали посаду, бо мають політичні права в країні, звідки походять.

— Ви розумієте, чому я це роблю?

— Бо ви — недалекоглядна дрібна бюрократична істота, яка думає, як прикритися на випадок халепи. Але в цьому разі ми підемо на поживу жучарам. Повірте мені, Андерсон, не доводьте це до гегемонії. Мені й без них важко.

— Це нечесно? Щось проти вас? Ви можете зробити це з Ендером, але не здатні самі, правильно?

— Ендер Віггін удесятеро сильніший і розумніший за мене. Те, що я роблю з ним, пробудить його геніальність. Якби я сам мусів це пройти, то мене просто розчавило б. Майоре Андерсон, я в курсі, що підриваю гру, та знаю, що ви любите її

Відгуки про книгу Гра Ендера - Орсон Скотт Кард (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: