Сплячі красуні - Стівен Кінг
Шеннон йому сказала тоді, багато років тому, якщо він просто попуститься і утримуватиметься від того, щоб когось убити, він виборсається. Але, щоб виборсатися з теперішньої ситуації, можливо, їм доведеться вбивати людей. Йому доведеться вбивати людей. Ця думка не засмутила Клінта так, як він міг би очікувати. Ситуація змінилася, і призи змінилися, проте, мабуть, під сподом це була та сама угода: якщо бажаєш молочного коктейлю, будь готовий битися.
— Що? — перепитав Джаред.
Клінт скинув головою.
— Вираз у тебе, — пояснив йому син. — Такий наче збуджений.
— Просто втомлений.
Він торкнувся плеча Джареда й вибачився. Йому треба перевірити, чи всіх розміщено.
4
Тут зайве було казати: «А що я казав?»
Коли вони відійшли від групи біля трупів, Террі вловив погляд Френка.
— Ти мав рацію, — промовив Террі.
Він дістав ту саму фляжку. Френк думав було його зупинити, але не зробив цього. Чинний шериф зробив добрячий ковток.
— Твоя правда. Ми мусимо захопити її.
— Ти впевнений? — спитав Френк так, ніби сам вагається. — Ти жартуєш? Подивись на це чортове місиво. Верн мертвий, та дівчина це зробила, її розстріляли, і вона теж мертва. Адвокату провалено череп. Гадаю, якийсь час він міг ще жити, але зараз уже напевно мертвий. Інший парубок, у водійських правах написано: доктор медицини на прізвище Флікінджер…
– І він також? Справді?
Дуже погано, якщо так. Флікінджер був безпутній, але в ньому лишалося достатньо душевності, щоб спробувати допомогти Нані.
– І це ще не найгірше. Норкросс і та жінка, Блек, і решта їх тепер мають серйозне озброєння, більшість з усього високопотужного, що ми могли б використати, щоб змусити їх поступитися.
— Нам відомо, хто був з ними? — запитав Френк. — Хто був за кермом того автодому, коли вони дали тягу звідси?
Террі знову приклався до фляжки, але всередині більше нічого не залишилося. Він вилаявся і копнув ногою уламок щебінки.
Френк чекав.
— Старпер на ім’я Віллі Берк, — видихнув Террі Кумс крізь зуби. — Добропорядний такий, останні років п’ятнадцять чи двадцять робить багато всього для громади, але й досі браконьєрствує. Колись гнав горілку також, давно, ще замолоду. Може, й досі жене. Ветеран. Уміє про себе подбати. Лайла ніколи його не зачіпала, вважала, що не варта шкурка вичинки, намагатися його на чомусь впіймати. І, як я здогадуюся, він їй подобався.
Він зробив вдих.
— Та й мені теж.
— Добре.
Френк вирішив не згадувати про телефонний дзвінок пані Блек до нього. Він його насправді так збісив, що було б важко переказувати деталі тієї розмови. Одна річ, утім, залишалася, ніби смикаючи його за рукав: як ця жінка хвалила його за те, що захищав свою дочку в шпиталі. Звідки вона могла це знати? Того ранку Єва Блек була в буцегарні. Ця думка повсякчас до нього поверталася, а він повсякчас відпихав її геть. Як і з тими нетлями, що випурхнули з підпаленого фрагменту кокона Нани, він не міг навіть уявити собі цьому пояснення. Він тільки розумів, що Єва Блек хотіла його роздражнити — і в цьому вона досягла успіху. Але він не вірив, що вона розуміє, яке може бути його роздражнення.
У всякім разі, Террі знову повернувся на рейки — він більше не потребує додаткової мотивації.
— Ти хочеш, щоб я почав збирати групу? Я охоче, якщо така твоя воля.
Хоча воля не мала нічого з цим спільного, Террі грав другу скрипку.
5
Оборонці в’язниці поспішно познімали колеса з легковиків і ваговозів на парковці. Загалом там стояло близько сорока машин, включно з тюремними фургонами. Біллі Веттермор з Рендом Квіґлі викочували колеса і складали їх в піраміди по три в мертвій зоні між внутрішнім і зовнішнім парканами, а потім облили їх бензином. Сморід бензину швидко перебив довколишній сирий, горілий запах пожеж, що досі тліли в лісах. Вони залишили колеса на пікапі Скотта Х’юза, але поставили його впоперек перед внутрішньою брамою, як додатковий бар’єр.
— Скотт закоханий у свій трак, — сказав Ренд Тіґу.
— Ти хочеш замість його поставити там свій? — перепитав його Тіґ.
— К чорту, ні, — сказав Ренд. — Ти що, здурів?
Єдиним транспортом, який вони не зачепили, був автодім Баррі Голдена. Його поставили на інвалідній парковці біля бетонної доріжки до дверей Приймальні.
6
Мінус Верн Ренґл, Роджер Елвей і жінки-офіцери департаменту, кожна з яких під час Френкової операції з каталогізації була підтверджена як спляча, зі штату шерифа Лайли Норкросс залишилося семеро поліціянтів: Террі Кумс, Піт Ордвей, Елмор Перл, Ден «Тримач» Трітер, Руп Вітсток Вілл Вітсток та Рід Берровз. На думку Террі, це була сильна група. Всі вони були ветеранами, в поліції щонайменше рік, а Перл з Тримачем служили в Афганістані. Разом із трьома поліціянтамипенсіонерами — Джеком Албертсоном, Міком Наполітано та Нейтом Мак-Ґі — всього було десять.
Із Доном Пітерзом, Еріком Блассом та Френком Ґірі складалася щаслива тринадцятка.
Френк швидко покликав до зброї півдюжини волонтерів, включно із Джей Ті Вітстоком, батьком поліціянтів, які поділяли з ним це прізвище, і головним тренером групи захисту футбольної збірної Дулінгської старшої школи; сюди ж долучилися Падж Мароне, бармен у «Рипливому колесі», що приніс із собою рушницю «Ремінгтон», яку тримав під шинквасом; Дрю Т. Баррі з Дрю Т. Баррі. Компанія «Запорука», доскіпливий страховий агент і призовий мисливець на оленів; Карсон «Ґрунтовний Краянин» Стразерс, шваґер Паджа, який бився з рекордними 10–1 у «Золотих рукавичках», перш ніж лікар йому сказав, що слід покинути цю справу, поки в нього бодай щось лишилося від мозку; і два члени міської ради: Берт Міллер та Стів Пікеринг, що, як і Дрю Т. Баррі, знали, як вилізти на оленячу вежу. Таким чином, їх стало дев’ятнадцять і, тільки-но їм повідомили, що у в’язниці є жінка, яка може мати інформацію стосовно цієї сонної хвороби і навіть знати спосіб зцілення, всім до одного не терпілося прислужитися.
7
Террі був задоволений, але хотів рівно двадцять. Вигляд побілілого обличчя
