Вічне життя Смерті - Лю Цисінь
— Це і найзгубніша річ у Всесвіті, — відповів Ґуань Їфань. — Нульова швидкість світла — синонім абсолютної, стовідсоткової смерті. Усередині ліній кожна елементарна частинка, кожен кварк мертвий. Відсутній будь-який рух. Навіть якщо всередині такої лінії смерті немає джерела гравітації, вона все одно нагадує чорну діру з нульовою гравітацією — все те, що потрапило всередину, ніколи не знайде виходу назовні.
Ґуань Їфань підхопив камінчик і пожбурив усередину однієї з ліній — абсолютна чорнота миттєво поглинула його.
— Чи може твій надшвидкісний корабель створювати подібні лінії смерті? — спитала Чен Сінь.
— Куди там.
— Значить ти вже бачив подібне?
— Так, але не так багато.
Чен Сінь підвела погляд на ці величезні чорні стовпи, що тягнулися до неба, — вони ніби підпирали небосхил, перетворюючи Всесвіт на величний Палац смерті.
Такий вигляд має кінець усього? — подумки запитала вона себе.
Чен Сінь було добре видно, де в космосі закінчуються чорні стовпи. Вона вказала у тому напрямку й поцікавилася:
— То в тій точці кораблі досягнули швидкості світла?
— Так і є. Але бачені нами раніше сліди були значно коротші — таке враження, що кораблі прискорюються до швидкості світла майже миттєво.
— Такі сліди лишають найновітніші зразки кораблів?
— Імовірно. Але такі сліди трапляються не так часто. Їх лишають Занулювачі.
— Занулювачі?
— Їх іще кличуть Перезавантажувачами. Може, це група розумних істот, окрема цивілізація чи конгломерат цивілізацій. Нам достеменно не відомо, хто вони, але ми точно знаємо, що вони існують. Занулювачі прагнуть перезавантажити Всесвіт, повернувши йому первісну райську подобу.
— Яким чином?
— Перемістивши годинникову стрілку на дванадцяту. Якщо брати за приклад просторові виміри, то майже неможливо повернути низьковимірний Усесвіт у вищі виміри. Але якщо рухатися у протилежному напрямку — зменшуючи кількість вимірів до нуля й нижче, — можливо, вийде обнулити просторові виміри, повернувши Всесвіт до десятивимірного стану.
— Нуль вимірів?! Ви бачили десь таке?!
— Ні. Як і ви, ми бачили тільки двовимірний простір. Навіть одновимірний нам не траплявся. Але, напевно, десь у Всесвіті Занулювачі вже намагалися зробити щось подібне. І ніхто не знає, чи мало успіх їхнє починання. Значно легше зменшити швидкість світла, тому ми маємо чимало свідчень про спроби опустити це значення нижче нуля, повернувши його таким чином до нескінченності.
— Це бодай теоретично можливо?
— Хтозна, може, науковці Занулювачів дадуть ствердну відповідь на твоє запитання, але я гадаю, що це помилкова позиція. Хай там як, нульова швидкість світла — це нездоланна перешкода, абсолютна смерть будь-якої форми життя, припинення активності, руху. У цьому стані об’єкт уже не здатен впливати на суб’єкт, тож яким чином годинникова стрілка перевалить за дванадцяту? Діяльність Занулювачів більше нагадує сповідування якогось релігійного культу чи своєрідний арт-перфоманс.
Чен Сінь не зводила переляканих очей із ліній смерті.
— Якщо це колії від роботи криволінійних двигунів, то чому вони не розширюються, як інші?
Ґуань Їфань узяв її за руку.
— Я якраз хотів про це сказати: нам варто чимшвидше забиратися звідси — не лише із Сірої планети, а й узагалі з цієї зоряної системи. Тут лишатися вкрай небезпечно. Лінії смерті відрізняються від звичайних колій: якщо поруч не виникне якихось збурень, вони залишатимуться стабільного розміру, що дорівнюватиме діаметру двигуна, який їх залишив, але якщо їх розбурхати, то лінії смерті почнуть миттєво збільшуватися. Ці утворення можуть розростися на всю зоряну систему — вчені називають це явище розривом ліній.
— Після розриву нульова швидкість зберігається на всій площі?
— Ні-ні. Після розриву лінія смерті перетворюється на звичайну колію — з розширенням швидкість світла також збільшується, але все одно вона ніколи не перевищить десяти кілометрів на секунду. У результаті ціла зоряна система перетворюється на чорну діру з низькою швидкістю світла, або, як ви її називаєте, на чорний домен. Рушаймо…
Вони розвернулися і підстрибом попрямували назад до човника.
— Про які збурення ти згадував? — запитала Чен Сінь, озираючись назад. На рівнині позаду них тіні ліній смерті тяглися аж до горизонту.
— Ми не знаємо точно. Існує теорія, що таким збуренням може стати поява інших колій десь неподалік. Але вже доведено, що між коліями на певній відстані виникає явище індукції.
— Тож коли «Зоряне кільце» почне прискорюватися…
— Саме тому ми мусимо відлетіти якнайдалі, використовуючи тягу термоядерного двигуна, і лише потім запускати криволінійний двигун. Якщо застосовувати звичні для вас одиниці виміру, це приблизно 40 астрономічних одиниць.
Навіть після старту човника Чен Сінь не відводила очей від ліній смерті.
— Існування Занулювачів повернуло кілька яскравих барв до мого сприйняття Всесвіту.
— Всесвіт мінливий і різнобарвний, — відповів Ґуань Їфань. — Існує безліч варіацій: ідеалісти на кшталт Занулювачів, пацифісти, благодійники та цивілізації, що зосередилися лише на створенні об’єктів мистецтва і спогляданні прекрасного. Але вони не становлять більшості, тож їхнє бачення розвитку Всесвіту не може переважати.
— Як і в людському світі.
— Однак зусилля Занулювачів рано чи пізно припинить сам Усесвіт.
— Ти говориш про гіпотетичні варіанти кінця Всесвіту?
— Так.
— Але, наскільки мені відомо, Всесвіт буде розширюватися вічно, стаючи дедалі тоншим та холоднішим.
— Це було постулатом старої космології, проте ми вже точно знаємо, що він помилковий. Ми недооцінювали кількість темної матерії у Всесвіті — він припинить розширюватися, сколапсує під дією власної сили тяжіння, допоки не перетвориться на синґулярність, і знову вибухне. Усе повернеться до нуля, точки виходу. Природа стане остаточним переможцем.
— Новий Усесвіт також буде десятивимірним?
— Це передбачити неможливо, бо відкриваються абсолютно безмежні можливості зі створення нового Всесвіту, нового життя.
***
Повернення до Блакитної планети виявилося таким же спокійним, як і виліт звідти. Більшу частину часу Чен Сінь та Їфань знову провели в стані сну й пробудилися тільки після того, як «Мисливець» дістався орбіти планети. Роздивляючись блакитно-білий світ унизу, Чен Сінь відчувала, ніби повернулася додому.
Цієї миті надійшов дзвінок від АА.
— Говорить «Мисливець», що сталося? — відповів Їфань.
— Я намагалася зв’язатися з вами вже кілька разів, — почувся стривожений голос АА. — Але бортова система корабля відмовилася вас завчасно будити!
— Я ж казав, що ми мусимо зберігати мовчання в ефірі! — нагадав Їфань. — Що сталося?
— Юнь Тяньмін тут!
Почуте мало ефект розкату громовиці, яка вихопила Чен Сінь із обіймів сну. Навіть Їфаня це приголомшило.
— Що ти таке говориш? — тремтячим голосом перепитала Чен Сінь.
— Юнь Тяньмін тут! Його космічний корабель приземлився більше трьох годин тому!
— О… — тільки й змогла механічним голосом вимовити Чен Сінь.
— Він усе ще молодий, як і ти!
— Справді? — Чен Сінь чула свій голос ніби здалеку.
— Він привіз для тебе подарунок!
