Квантовий воїн - Джон Кехо
У Біблії Ісус у Гетсиманському саду каже Петрові: «Перш ніж заспіває півень, ти тричі відречешся від мене»12. Петро заперечує це, але (безсумнівно) ще до сходу сонця саме так і стається, і коли Петро чує спів півня, то починає плакати, бо розуміє, що не лише тричі зрадив свого вчителя, але й що сталося саме так, як передрікав Ісус. Звідки Ісусові було знати про те, що має статися, якщо тільки воно вже не сталося в майбутньому? Ми повинні думати про ці квантові істини й не дозволяти реальності вводити нас в оману. Майбутнє
Доля людства вже від початку часів записана в наших нейронних мережах як «код можливостей». Як це не дивно, але у квантовому часі майбутнє вже трапилося. У квантовому часі доля нашого виду склалася — вона була визначена нашими виборами та виборами минулих і майбутніх поколінь. Якщо припустити, що космічна свідомість стала невід’ємною частиною нашого виду в майбутньому — у що ми віримо, — ніщо не перешкоджає звернутися до найрозумніших та найпроникливіших людей майбутнього і дозволити їм спрямовувати нас, указуючи на те, що ми повинні зараз робити. Для цих людей ми є першовідкривачами, які резонують у їхньому минулому. Вони можуть указати нам шлях у майбутнє, допомогти збагнути, які практики та переконання здатні втілити це бачення в життя. Їхня доля залежить від нашого правильного вибору. Вони зацікавлені в цій допомозі, а чи могло б бути інакше?
На відстані тисяч років у майбутньому існують люди, які озираються на наш час і знають, що ми досі боремося, не знаємо про свій потенціал, але вже стоїмо на порозі народження космічної свідомості нашого виду. Для нас це вирішальний етап. Я переконаний, що саме зараз безліч із них моляться за нас, створюють проекції різних бачень та образів, які надсилають нам із майбутнього в теперішнє, виплітаючи павутиння у спосіб, про який ми ще тільки маємо дізнатися. Можливо, вони мають храми чи навіть державні установи виключно для таких завдань. Цілком імовірно, що це правда.
Альберт Ейнштейн сказав: «Люди, які, як і я, вірять у фізику, знають, що різниця між минулим, теперішнім та майбутнім — це лишень уперта нав’язлива ілюзія»13. Це переконлива ілюзія, яка ґрунтується на тому, що нам підказують наші відчуття, але все одно ілюзія, і ми повинні повсякчас про це пам’ятати. Тепер у нас є такі способи роботи з часом, про які наші попередники могли лише мріяти. Те, що сьогодні здається нам неймовірним, для майбутніх поколінь буде абсолютно звичним явищем.
******** Коментар фізика Нільса Бора, одного з основоположників квантової теорії, щодо наукової праці колеги.
********
Коментар фізика Нільса Бора, одного з основоположників квантової теорії, щодо наукової праці колеги.
Розділ 12. Створення моделі реальності
Нам потрібне нове бачення буття людини в цьому світі.
Девід Бом
Завдяки щоденним роздумам ми усвідомили свою єдність з усім, що існує. Укорінили в підсвідомості квантові постулати, які тепер повсякчас у ній вібрують. Знайшли свою темну тінь та зустрілися з нею, і тепер вона не має влади в нашій підсвідомості. Пробудили свої тіла і відчули єдність з енергетичною павутиною і всім, що існує у Всесвіті. Здійснили квантову мандрівку в минуле та майбутнє. Зараз же будуємо нашу модель реальності, колісницю переконань, яка відвезе нас далеко до космічних таємниць.
У якийсь момент нашої мандрівки не залишиться нічого іншого, як зруйнувати та перебудувати свою космологію всередині і ззовні. Тепер, коли завіса майя1 привідкрилась і ми побачили реальність, якою вона є насправді, навряд чи й далі будемо дотримуватися старої обмеженої моделі реальності, з якою працювали донині. Більшість наших моделей — це безладна суміш закоренілих переконань, отриманих від батьків, однолітків, релігій та суспільства, не кажучи вже про вплив наших власних темних тіней. Якщо ми й далі дотримуватимемося цих моделей, то це свідчитиме про повну відсутність бачення — ба навіть лінощі та байдужість. У цей момент гри ми беремо на себе всю відповідальність за створення свого єства наново.
Створення нової моделі реальності захоплює і водночас лякає, адже ми поступово починаємо усвідомлювати, що немає нічого неможливого. Зовсім нічого? Знову ж таки, наш розум бореться з цією ідеєю. У це так важко повірити, але то правда, яку нам відкриває квантова реальність. І якщо ми можемо абсолютно все… що ж, тоді наша приголомшена уява починає думати, що ж саме ми можемо і що слід робити. Ми звертаємося по допомогу до величних космічних воїнів, які існували до нас. Їхні вчення неабияк приголомшують. Ще до того, як квантова фізика підняла свою завісу, відкривши таємниці нашого буття, слова славетних пророків людського роду здавалися якимись неземними, огорнутими містикою, такими, що існують поза межами нашого розуміння. Однак тепер, збагнувши квантові істини, ми можемо по-новому поглянути на ці вчення, що надихають нас і кидають виклик. Як на мене, краще за все розпочати з учень Ісуса.
Якщо ми готові поглянути на них не як на релігійну догму, а як на вказівки для майбутніх квантових воїнів, то відкриємо для себе багато нового. Те, що приховане в його словах, щонайменше приголомшує.
«Діла, які Я чиню, і він чинити може, і діла ці ще більшими будуть, бо ж Я іду до Отця Свого»2.
Ісус вчить нас умінь квантового воїна. Не лише розповідає, що ми можемо робити те саме, що й він зробив, — закликає нас робити ще більше. Він очікує від нас ще більших діянь. Чи повинні ми вірити йому? Чи наважимося ми?
Коли вивчаємо Біблію крізь призму квантової теорії, приховане значення відкривається нам самé. Ось як Ісус говорить про зв’язок з Отцем: «Я єдиний з Отцем Своїм»3. Оскільки він сказав, що ми можемо зробити все те, що зробив він, то цілком логічно, що ми також можемо бути єдині з Отцем Небесним. Із квантового погляду, це має смисл: ми не лише можемо бути єдині з Богом — ми вже єдині з Ним, завжди були
