Квантовий воїн - Джон Кехо
Міфологія воїна — це можливість удосконалити своє життя. Це наш дарунок світові. Ми робимо все можливе, аби реалізувати найкраще «я», стати цілісними людьми, пробудитися. Це те, чого ми чекаємо від себе і до чого віддано прямуємо. Монополія і космічна гра
Квантовий воїн знає, що у своєму житті він грає лише у дві гри: космічну та монополію. Усе, що ми робимо в житті, можна віднести до однієї з цих двох ігор. Монополія — це перша гра, в яку граємо ми, люди, і розпочинається вона з моменту нашого народження. Накопичення інвентарю знань є частиною гри в монополію, як і періоди нашого життя, коли ми вчимося говорити, ходимо до школи, зустрічаємо своє перше кохання. Усе це — монополія. Вибір професії, одруження, заробіток грошей, виховання дітей, мандри світом, накопичення пенсійних внесків, відвідування концертів, започаткування своєї справи — це все знову ж таки монополія. Ця гра стосується всього, що ми робимо, коли намагаємося створити значуще та успішне життя. Це гра-накопичення, досягнення цілей, для людини вона варта витрачених на неї зусиль. Вона кидає нам виклик, сповнює життя незвичним досвідом. Коли нам таланить, вона захоплює нас, однак, коли ми зіштовхуємося з невдачами та труднощами, вона лякає, приголомшує і вселяє жах. Однак усе це також невід’ємна частина гри. У житті воїна як хороший, так і поганий досвід має свою мету — неважливо, приємно це нам чи ні, адже все це значуща частина гри.
Я обожнюю монополію. Моя перша система розвитку сили мозку мала на меті саме допомогу в цій грі, і це чудово виходить, та все ж у нашому житті ми граємо не тільки в монополію. Існує й друга гра, таємнича, секретна, у яку пощастить зіграти лише тому, хто знайде її. Це космічна гра. Її мета — пробудження. Це гра воїна, і щойно ми збагнемо її можливості та деталі, вона почне привертати дедалі більше уваги. Коли ми маємо справу з космічною грою, то граємо на інші ставки та в значно більшому масштабі. У космічній грі ми присутні не лише в часі та просторі, але й у квантових вимірах, і граємо цілу вічність.
Сприйняття свого життя як такого, що складається з космічної гри та монополії, дозволяє нам по-іншому до нього ставитися. Тож не дивно, що коли ми дивимося на нього, як на гру, то можемо розслабитися, віднайти ритм будь-якої ситуації та просто плисти за течією. Такий спосіб життя справді має свої переваги. Коли життя перетворюється на гру, воно стає більш радісним і відкриває для нас нові творчі можливості. Ми починаємо розуміти, що немає потреби перейматися через кожну дрібницю. Такий підхід дозволяє зняти напруження. Ми просто можемо зосередитися на реалізації свого найкращого «я», що і є першочерговим завданням. Воїн навчається багатьох трюків, які допомагають йому бути успішним у житті, і це один із них. Ми знімаємо із себе все напруження. Від нас вимагається лише реалізувати своє найкраще «я», і коли ми цього досягаємо, то можемо перепочити, знаючи, що виконали обов’язок. І нехай ті «десять тисяч справ» вирішуються самі собою. Термін «десять тисяч справ» — це метафора, один із варіантів розвитку подій у нашому житті. Насправді квантовий воїн використовує три взаємозамінні терміни: «гра», «наша життєва мандрівка», «десять тисяч справ». Оскільки ці метафори дещо різняться, вони викликають трохи відмінні реакції нашої підсвідомості — ось чому ми використовуємо всі три терміни. Вони стають частиною словника воїна.
Міфологія воїна передбачає виконання повсякденних стандартних процедур та практик. Щойно вкорінившисьу нашій свідомості, вона дає нам безліч переваг: дозволяє зосередити увагу на тому, що є справді важливим, не відволікатися на дрібниці, не перейматися страхами та сумнівами. Життя воїна просте. І шлях цей цілком зрозумілий для нас. Ми знаємо, що покликані стати людьми, пробудитися і в будь-якій ситуації реалізувати своє найкраще «я». Ось і все, що потрібно. Невідомо, куди це приведе нас, але ми розпочинаємо мандрівку з ясністю, яка є нашим компасом, і попереду на нас чекають десять тисяч справ.
Психолог Девід Файнштейн описує міфологічний спосіб життя так: «Жити крізь призму міфології означає звертатися за порадою до своїх мрій, уяви та інших проявів внутрішньої сутності, а також до людей, практик та соціальних інститутів, які найбільше надихають. Вести міфологічний спосіб життя — це розвивати та постійно поглиблювати стосунки зі Всесвітом і його найбільшими таємницями»6.
Міфологія квантового воїна, коли ми серйозно сприймаємо процес навчання, стає нашим союзником, і з її допомогою ми зазнаємо змін, перетворюючись на дещо величніше, чого б ніколи не зробили самостійно. Наша сучасна культура забула цей метод і натомість надала логічному, раціональному мисленню таку домінуючу позицію, що для духу це мислення стало невротичним, неефективним і гнітючим. Наша душа жадає вивільнитися з цих обмежень і вирушити в мандри по безкраїх просторах фантастичного. Як це не парадоксально, але коли ми ведемо міфологічний спосіб життя, то повертаємо в нього розсудливість.
У цій книжці я використовуватиму міфічний образ квантового воїна з тієї простої причини, що він має могутню силу. Однак якщо вам заманеться замінити цей термін на інший, скажімо, «спортсмен у грі розуму», або ж іще якийсь образ, що, на вашу думку, влучніший, то це право вашого вибору. Вибір — це інструмент воїна, і ми повинні користуватися ним уміло, незалежно від того, що робимо. Головне — знайти те, що надихатиме, змусить полишити ту модель реальності, у якій ми зараз живемо, і пробудить наші квантові можливості. Усе решта — просто деталі, і ми повинні це добре розуміти, інакше загубимося в лабіринті, який самі ж і створили. Міфологія — це інструмент, не більше й не менше, проте інструмент дуже могутній, і якщо ми вміло користуватимемося ним, він відчинить нам двері, які не прочинити жодним іншим чином. Усе, що роблять воїни, має своє значення, і тут не є винятком міфологія квантового воїна, якої ми дотримуємося в житті. Коли ця міфологія глибоко вкорінюється в нас, абсолютно все стає можливим.
****** У поемі «Г’ю Селвін Моберлі» Езра Паунд також говорить про поняття flowing, цитуючи Геракліта: «All things are a
