Орден Жовтого Дятла - Монтейру Лобату

якось сказала, що після всіх наших пригод її вже нічим здивувати не можна, і якщо раптом сонце ввійде в хвіртку і скаже: «Добридень, донно Бенто», то вона його стріне так само просто, по-домашньому, як нашого сусіда дядька Теодо-ріко, і скаже: «Заходьте, сеньйоре Сонце, цей будинок — ваш».

Ну, от і все. Пора кінчати мої записки. Що знала, те написала. Тепер залишилося тільки попрощатися з шановними читачами.

Шановні читачі, до побачення. Я сказала, що напишу «Записки», і написала. Якщо вам сподобалися — здорово! Не сподобалися — не судіть суворо…

Привіт!

Емілія де Рабіко.

10 серпня 19… року

Будиночок Жовтого Дятла, Бразілія».

Кінець.

И (Латин)

Л68

Монтейру Лобату — уславлений дитячий письменник Бразілії. Його книжки відомі не тільки на батьківщині, але й у всій Латинській Америці. Вони виходять дедалі в нових виданнях, перекладаються дедалі в нових країнах.

В «Ордені Жовтого Дятла» переказано цілу низку дитячих творів письменника: «Казки тіточки Настасії», «Мисливські подвиги Педріньйо», «Записки Емілії», «Кирпа» тощо.

У хатинці бабусі Бенти живе Емілія, в неї багато друзів. Крім самої бабусі і куховарки тіточки Настасії, яка пошила Емілію з ганчірок, вона має приятелів дітей: хлопчика Педріньйо та дівчинку Кирпу. А ще в неї є такі дивні і незвичайні друзі, яких, напевне, иіхто на світі не має,— учений носоріг і чудовий зубний лікар Кандим, Жоан Уяви Собі, клоун Куку та Пустикозу. Дарма, що деякі герої зроблені з ганчір’я або кукурудзяного качана (у Бразілії сільські дітлахи часто граються такими ляльками), всі вони в письменника живі і діють у справжній Бразілії з її строкатими птахами, дивовижними звірами, пишними деревами, на яких ростуть різні смачні овочі.

Отож рушаймо до Будиночка Жовтого Дятла.

Переклав ВОЛОДИМИР БУЛАТ

Малював ВАЛЕНТИН ЧЕРНУХА

Перекладено з видання:

Монтейру Лобату. Орден Желтого Дятла. Детгиз, Москва, 1961

ДЛЯ СЕРЕДНЬОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ЛОБАТУ МОНТЕЙРУ. ОРДЕН ЖЕЛТОГО ДЯТЛА

(На украинском языке)

Редактор А. О. Перепадя.

Художній редактор М. Г. Попович.

Технічний редактор Л. С. Чайковська.

Коректори В. В. Богаєвський, Р. М. Зарембовська

Здано на виробництво 12. V. 1964 р. Підписано до друку 27. VI. 1964 р.

Формат 60Х601/16. Фіз. друк. арк. 15,75. Умови, друк. арк. 15,75+5 вкл.== 16,38.

Обл. — вид. арк. 12,08 + 5 вкл. = 12,32. Тираж 30 000. Зам. № 585.

Ціна 62 коп. Тп. — 1964 — поз. 206.

Видавництво «Веселка». Київ, Кірова, 34.

Друкоофсетиа фабрика «Атлас» Державного комітету Ради Міністрів УРСР по пресі. Львів, Зелена, 20.