Хто проти суперкрутих - Анна Аудгільд Сульберг
Ми з Нільсом стояли під «шведською стінкою» і мигцем перезирнулися.
— Вісімнадцять балів! — вигукнув Одд. — Новий рекорд! То мова йде про двох переможців, які поділять між собою перше місце?
Мама Надіфа кивнула.
— Усе дуже ускладнилося через розкол у журі. Двоє суддів дали п’ять балів одному учасникові і чотири — другому, двоє інших — навпаки. Тож розгорілася бурхлива дискусія, кого визнати переможцем.
— Чим закінчилася дискусія? Ми маємо переможця?
— Маємо!
— Чудово! Почнімо з п’ятого місця!
Мама Надіфа обвела поглядом залу.
— На п’ятому місці з дванадцятьма балами — Абді Могамуд!
Залу сколихнув рев шестикласників.
— На четвертому місці з тринадцятьма балами — Беріт-Шанель Клайвгютта!
Флейтистка з 5-А щасливо вискнула неподалік від нас.
— А тепер призові місця! — оголосив Одд. — То хто ж на третьому місці, ПеКа?
ПеКа підійшов до мікрофона.
Я так нервувалася, що ледь не пісяла по ногах.
— На третьому місці з п’ятнадцятьма балами — Надіф Ахтар!
Уся «шведська стінка» заверещала від захвату. Включно з Надіфом, який звисав зі щабля просто над нами. Його мама помахала йому рукою.
— Шановна публіко! — рявкнув Одд. — Надходить момент істини! Хто піде звідси з перемогою? Соліст? Чи цілий гурт?
— Це буде гурт, — сказав ПеКа.
Моє серце застрягло в горлі.
— Йой-ой! — скрикнув Одд. — Але не будемо квапитися! Дякуємо, ПеКа! Добре, що сьогодні на сцену виходили два гурти, тож інтрига ще зберігається. Поки побажаємо успіху в наступному році тим солістам, яких не назвали. Бо переможцем у цьогорічному Конкурсі талантів стане або «Темна конячка», або «Фьокк Йостін» featuring Thea & the 7-А Dance Company!
Нільс, Юганна й Бріттані зблідли не менше за мене.
— Гадаю, ми просто назвемо переможця, — сказав Одд. — Усі й так здогадаються, хто опиниться на другому місці. Гаразд?
Судді кивнули.
— Турфінне й Ільво-Мерете — ваш мікрофон!
— Як вже казала мама Надіфа, — почав Турфінн, — дискусія була гарячою. Та після численних «за» і «проти» ми дійшли висновку, що один гурт на «хвостик» ліпший за другий. Точніше, на півбала, правда, Ільво-Мерете?
— Ось висновок журі, — сказала Ільва-Мерете. — «Вирішальні додаткові півбала присуджуються музичному гурту, який відзначився надзвичайною злагодженістю виконання. Ритм, драйв, техніка, неймовірне, цікаве аранжування пісні — усе тримало публіку в захопленій напрузі від початку й до кінця виступу. Притягальність, несамовитий шарм і найкращий цього вечора незабутній вокал».
Я взяла Нільса за руку.
Він стиснув мою долоню.
— Переможцем із результатом вісімнадцять із половиною балів з двадцяти можливих є…
Ільва-Мерете й Турфінн на мить переглянулися і вигукнули хором:
— «ТЕМНА КОНЯЧКА»!!!!!!
Я не встигла й оком кліпнути, як хвиля шаленої радості з зали захлиснула мене по вінця.
Як я любила цей тріумфальний рев. Він був неначе обійми.
І журі я дуже любила.
І свій гурт!
— Ми перремоглиииииии!!! — загорланила Юганна.
— OMG!!!!! — зарепетувала Бріттані.
Нільс був такий ошелешений, що мовчки сповз по «шведській стінці» на підлогу.
Я теж сповзла біля нього.
— Ми перемогли, Нільсе, — прошепотіла я. — Ми перемогли!
— Перш ніж запросити на сцену переможців, поаплодуймо гурту, який посів друге місце з вісімнадцятьма балами, на пів кінської голови не дотягнули вони до першого місця: «Фьокк Йостін» featuring Thea & the 7-А Dance Company!
Нільс і я підхопилися на рівні ноги й щосили заплескали в долоні.
Я пошукала поглядом Маґнуса, але не знайшла. Може, не побачила його крізь запотілі скельця окулярів…
— Шановна публіко! Мить істини настала! — вигукнув Одд. — Ось вони — цьогорічні переможці Конкурсу талантів, «Темна конячка»!
Нільс, Юганна, Бріттані та я піднялися на сцену, і тут почалося…
Протяжне, пронизливе ревисько:
БУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУУ!!!!!!
EFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFFEEFFEFFEFEFEFEEEFEFEEFEFFFEFEEFEEEEFEEFEEEEEEEEEEE!!!!!!
Контакт
Неважко здогадатися, хто БУкав і БЕкав.
Тея підвелася, люта — не те слово. Стояла перед сценою, узявши руки в боки.
— От чорт! Це дискримінація! — верескнула вона. — Вони перемогли тільки тому, що є купкою невдах, яких пожаліли судді!!!
— А тебе що, завидки беруть?
Ільва-Мерете нахилилася до мікрофона.
— Sorry, ass! — Ільву-Мерете немов прорвало. — Але ми, у журі, судимо так, як є насправді! Якщо правда очі ріже, то це твої проблеми, не наші! Не хочу видатися грубою, але нам начхати, що ти про нас думаєш. Ми чесні й на сто десять відсотків кажемо правду!
Тея самотньо стовбичила перед залою зі своїми проблемами.
А коли підвівся Фелікс, у неї з’явилося на одну проблему більше.
— Я, до речі, розриваю з тобою стосунки, — промовив він. — Маю тебе вже вище вух, Теє! Я закоханий у Юганну, і вже давно. Знайди собі когось іншого!
Зала вражено охнула, вдруге за вечір.
Тея мовчала, наче їй заціпило. Німо витріщалася на Фелікса, немов побачила дивного прибульця з космосу, який ні сіло ні впало опинився перед нею. Напевно, десь так і думала. Хіба нормальній людині прийшло б до голови відштовхувати від себе її, Тею — найкрутішу дівчину сьомих класів — на очах у сотні учнів, учителів та батьків?!
— Нівроку! — крекнув Одд. — Ось тобі й вечір несподіванок!
Він мав рацію.
Коли ми сходили зі сцени з дипломами переможців, унизу на нас чекали ще три великі несподіванки того вечора.
— Хлопчику мій!
Нільсова мама підійшла до сина й міцно пригорнула до себе. За нею стояли і щасливо усміхалися Нільсів тато і Пуделиха.
— Анне Беа! Ви таки виграли!
То була не мама Нільса. То була Клешня. Я останньої миті встигла набрати в легені повітря, перш ніж потонути між її цицьками.
Мама Юганни теж раділа, хоч донька й не виступала соло. Перше місце — це перше місце, навіть якщо доводиться ділити його з музикантами-аматорами другого сорту.
Потім усіх запросили до нас додому на марципановий торт. Усіх — це Нільса, його маму з татом і Пуделиху.
З’ясувалося, що Пуделиха зателефонувала Нільсовій мамі після тієї жахливої суботи в Драммені. Дорогою в туалет я випадково підслухала голосну розмову своєї мами з мамою Нільса на кухні.
Пуделиха розповіла, що вона розуміє, як некомфортно почувається Нільс, провідуючи тата. Але вона навіть не подумає здаватися. Нільс їй сподобався від першого разу. Вона, мовляв, уже давно не зустрічала такого милого й вихованого хлопчика. І татової заслуги в тому немає!
Нільсова мама так зраділа, що розповіла Пуделисі про участь Нільса в Конкурсі талантів. Ще ніколи жодна з попередніх татових дам не телефонувала їй і не виявляла інтересу до Нільса. Рідний тато Нільса, до речі, також.
Сама вона не мала наміру приходити на конкурс, зізналася Нільсова мама, однак передумала після телефонного дзвінка Пуделихи. Та вміє переконати! Тому вони спізнилися на початок дійства. Нільсова мама мусила трохи причепуритися перед
