Хто проти суперкрутих - Анна Аудгільд Сульберг
Турфінн підвівся і низько вклонився публіці. Він був одягнений у блакитно-білий смугастий костюм з жовтим у червону крапинку метеликом на шиї. Важко повірити, однак у народному строї він мав гарніший вигляд.
— Другий і останній член журі від учнівського колективу — теж семикласниця.
Я сильно примружилася, щоб роздивитися, хто це.
Я бачила тільки її потилицю, але цього вже було достатньо. Ніхто з дівчат у 7-А не має чорного волосся, підстриженого на рівні шиї. Мабуть, із 7-Б.
— Вона, як ви скоро побачите, трохи маскується, — інтригував Одд. — Ця дівчинка має величезний талант до малювання.
Я не вірила своїм вухам.
Під цей опис підходила лише…
— Ільва-Мерете Мьоллер!
Дівчина за столом журі підвелася і зірвала з голови чорну перуку. І… бандаж із правої руки.
Зала ахнула.
Сім хвилин тому Ільва-Мерете сказала, що їй треба в туалет. Я пропустила повз увагу її довгу відсутність. Подумала, може, вона зайняла собі в залі гарніше місце. Не помітила навіть, як сідає до столу журі. Та й не дивно. Вона ж була в перуці!
— Ільво-Мерете! — звернувся до неї Одд. — Ти вирішила прийти сьогодні в маскараді. Можеш пояснити, чому?
Одд нахилився, простягнув їй мікрофон.
— Можу, — весело сказала Ільва-Мерете. — Усі кажуть, що це неможливо, а я хотіла довести, що зберегти до останньої миті в таємниці кандидатури членів журі конкурсу цілком реально.
— Справді? Реально?
— Запитайте мою найближчу подружку Марі. Я майже певна, що навіть вона нічого не запідозрила.
Одд випростався.
— Що скажеш, Марі? Де ти сидиш? Ага, онде… Чи закрадалась тобі коли-небудь підозра, що Ільва-Мерете буде суддею цьогорічного Конкурсу талантів?
Усі повернули голови в бік Марі.
— Н-н-ні, — затинаючись відповіла Марі. — Це так несподівано…
Я ні на мить не засумнівалася, що вона каже правду. Марі мала такий самий розгублений вигляд, як і ми всі.
Але вона була й приємно вражена. Я — теж. Ільва-Мерете зуміла не тільки втримати рот на замку, але й, не викликаючи підозр, уникнути танцюльок у балеті Теї. Якби вона просто відмовилася, усі відразу здогадались би, що її запросили в журі. Вивихнута рука — досконале алібі. Надто для Ільви-Мерете, яка зовсім не вміє брехати.
Якщо тільки не…
Мені пригадалися неймовірні любовні історії, які вона останнім часом розповідала. Невже вигадувала… умисне? Щоб відвернути увагу від своєї руки, конкурсу й відмови танцювати? Невже то був тактичний хід? Невже добровільно дозволила Теї кепкувати з себе, лиш би зберегти свою таємницю?
Я глянула в бік суддівського столу.
І відчула величезну повагу до Ільви-Мерете.
— Ось ми таки й довели, — мовив Одд. — Зберегти до останньої миті в таємниці кандидатури суддів у Конкурсі талантів — можливо! Отож інформація для роздумів майбутнім суддям у наступному році!
Ільва-Мерете поправила морквяно-руді кучері й сіла на місце — готова до своїх суддівських обов’язків.
Я перехопила погляди Нільса й Юганни.
Вони всміхнулися.
З Ільвою-Мерете в журі оцінки в конкурсі мали шанси стати виваженішими, ніж можна було сподіватися. ПеКа, звісно, підсуджуватиме танцювальному шоу Теї, але ми мали надію, що Надіфова мама на нашому боці. У кожному разі, Надіф попросив її дати нам якнайбільше балів. Попри власну участь у змаганнях.
Певності, що Ільва-Мерете захоче виявити нам поблажливість, ми не мали, та все ж я більше довіряла їй, ніж Турфіннові. Хоч Тея і була зла, мов фурія, на Турфінна, коли той переміг її на конкурсі торік, усе ж Турфінн належав до хлопців, фаза закоханості яких у Тею тривала доволі довго. Не так довго, як, скажімо, у Бйорна Інґе — до нього Турфінн трохи не дотягував, — але він мріяв стати коханим Теї щонайменше два дні.
— Насамкінець коротко повторимо правила Конкурсу талантів, — оголосив Одд. — Як завжди, учасники почергово виходять на сцену й виконують свої номери. Усі одержали список, хто за ким виступає. Судді таємно занотовують бали. Найнижчий бал — 1, найвищий — 5. Ніхто з учасників не має права дізнатися про свої бали до остаточного оголошення результатів.
Одд ще вище підсмикнув штани, тугіше затягнув пасок, окинув поглядом залу.
— Після виступів усіх учасників журі піде на перерву для підрахунку балів. Найвищий результат — це по п’ять балів від чотирьох членів журі, а отже, двадцять балів. Після перерви оголосимо переможця. Журі назве п’ятьох учасників із найкращими результатами. Хто набере найбільше балів, той переміг!
Двадцять балів!
Ми могли хіба мріяти про таке. Дуже високий підсумковий бал. За п’ять років існування Конкурсу талантів ніхто стільки не набирав. Два брейкери, які перемогли торік, набрали п’ятнадцять, і це був новий рекорд.
— Маєш список, хто за ким виступає? — прошепотіла Юганна.
Я понишпорила в кишені в подолі сукні й простягнула їй складений аркушик.
— Ось! Візьми собі!
Я знала той список напам’ять.
— Ви готові?
Усього було заявлено десять виступів, ми — останні. Одразу перед нами — найголовніший конкурент: Тея у супроводі гурту «Фьокк Йостін» & 7-А Dance Company.
— Ви готові? — Одд знову обвів поглядом усіх присутніх.
— Таааак!!! — гримнула відповідь.
— Не чую! — вигукнув Одд. — Я питав, чи всі готові?
— ТААААААААААААААААААААААААААААА-АК!!!!!
— Оце вже ліпше! Настрій, бачу, бойовий! Тож мені не залишається нічого іншого, як покинути сцену й звільнити місце тим, для кого вона призначена. Та перш ніж чкурнути звідси, передаю мікрофон першому учасникові конкурсу! Його мама запевнила мене, що буде на сто відсотків об’єктивною, хоч і сидить у журі. Ось він! З індійським барабаном табла і мелодією, якої навчився від свого дідуся у квітковій крамниці торгового центру: Надіф Ахтар!
Уся «шведська стінка» вибухнула оплесками, коли усміхнений Надіф вибіг на сцену.
We found love
— А тепер на черзі наступний виконавець! — оголосив Одд і хвацько закинув краватку на плече.
Під восьмим номером виступала дівчинка з 5-А, яка грала на флейті.
Я помітила, як віночок волосся за вухами Одда почав лисніти від поту.
— Насправді ж йдеться не про одного, а про ціле збіговисько виконавців! — вів далі Одд. — Досі виступали самі солісти, але вечір ми завершимо виступами двох гуртів, обидва складаються з учнів сьомих класів. Перший уже стоїть на сцені. Бйорн Інґе Ельдьоен, Фелікс Рьод-Брюун і Маґнус Лієстьоль зорганізували цього літа музичний ансамбль й запросили вокалісткою юну Тею Маґнуссен. Вони гратимуть і співатимуть у супроводі балету, який, так би мовити, покликаний підсилити ефект виступу. Готові, хлопці? Гітари налаштовані, барабанні
