Паморочливий запах джунглів - Юрій Володимирович Покальчук

Зайшов до дівчини і одразу схопив уже її за задок, і раптом вона трохи відсторонилась.

– Так не треба зразу! Ти ж не кубинець, що тільки зайшов, побачив жінку, і зразу в нього кінець стоїть, і його більше нічого не цікавить. Ти ж такий милий і приємний. Не поспішай! Все буде добре!

Мені раптом стало соромно за свою простоту, я відтак і погладив і попестив дівчину, перш ніж зробити свою справу, але про кубінців запам'ятав.

Острів Свободи, отже, трахається зразу і без всяких вступів! Ну, ну! У кожного своя революція і має свої наслідки і особливості!

Все ж тут в Естелі було якось простіше і провінційніше, і дівчата були якісь ніби менш цікаві, і тому – мавр зробив свою справу і мавр пішов на хуй!

Загалом потрахався я і першого разу непогано, потім зустрів Хоакіна, пішли на пиво. Все було добре!

Але от Мерседес приїде чи ні?

Я думав про неї тепер вже якось інакше. Чимдалі глибше і драматичніше. Тим більше, що вона так нагадувала мені Марину. Трахання з проститутками було таким собі гігієнічним, ніби в туалет сходив, тільки значно приємніше.

Я замислювався над собою і своєю сексуальністю не раз, з роками дуже багато прочитав на цю тему наукової літератури, вивчав людський організм, і таємницю поєднання двох тіл у енергетичному контакті, і вибух енергії, і зародження дитини.

Все ж усе було, як би я не вчитувався в наукові книжки, однаково таємницею.

І я хотів максимально дістатись практичного відчуття себе і свого сексу, і намагався осмислити його.

З дитинства особа чоловічої статі асоціює себе насамперед із власним статевим органом, який відрізняє його від жіночої половини людства. Відповідно різниця в одежі додає малому це відчуття. Далі починається соціальне осмислення себе чоловіком. Пацану з усіх боків кажуть – ти ж чоловік, чого рюмсаєш! Ти ж не дівчинка – так себе хлопці не поводять.

Далі йде момент агресивності для ствердження свого я – тобто відчуття власної сили в бійці з ровесниками, у вимірюванні в кого більші м'язи тощо.

А коли стрижень у нього вже вимагає регулярного витриску насіння і на лобку виростає волосся, підліток починає бунтувати проти довкілля, яке насамперед складається з родини. Заперечення батьківському наказові, часто безглузде, творить у підліткові відчуття власної енергетичної сили. Найпростіше бунтувати проти батьків – бо куди вони дінуться, проти школи, бо і так не виженуть, а далі проти всіх старших, бо я – вже я!

Потім починається – я буду курити, бо дорослі курять, я буду випивати, бо дорослі випивають, і я буду трахатись, бо дуже хочу і всі трахаються. Це останній рубіж – спізнати жінку як поріг до повної дорослості.

Ранній секс насправді надзвичайно шкідливий – не фізіологічно, тут підліток вже готовий на дорослу роль, – забацати дитину можна і в тринадцять років.

Якась пацанка народила дитину в одинадцять, її з десяти років регулярно впродовж більш ніж півроку драв двадцятилітній сусід-узбек. І в інтерв'ю її мама, яка також народила її в шістнадцять років, казала, що хвилюється, бо ж дівчинка вже так багато трахалась, що тепер після народження дитини буде без хуя, як без рук, і запрагне трахатись незабаром ще, а охочих тут вже є сто тисяч смаркачів. А не дай Бог знову завагітніє, треба їй спіральку поставити.

Ні фіга собі, – в одинадцять років після народження дитини спіральку – їбись, доню, на здров'я, тільки не вагітній.

А що в цієї пацанки в голові може бути ще, окрім хуя.

Шкідливий такий секс насамперед психологічно, бо разом із початком сексуального життя в підліткові вибудовується фальшиве відчуття власної дорослості. Тоді як соціально він ще просто нуль.

Вибудовується важка суперечність. Я вже дорослий, мені все пофіг, я вже трахаюсь давно, але ні вміння, ні спроможності заробити на себе, створити якийсь мінімум для власного подальшого життя немає. І цей конфлікт часто зриває наступне соціальне дорослішання на багато років, а то й назавжди. Бо всі проблеми дитинства лишаються в дорослого чоловіка на все життя.

Хвальба власними сексуальними перемогами – переважно у тих чоловіків, які мали ті чи інші сексуальні комплекси в дитинстві і юності, і мають і зараз. А тому хочуть через стороннє сприйняття утвердити себе насамперед в очах власних, особливо коли розповідають історії на дев'яносто відсотків неправдиві.

Культ фізичної сили також лишається надовго, і дорослі чоловіки часто міряються силою на руки, чи на підтягування чи ще якось, а підвипивши, не раз кидаються в бійку. Особливо коли це стосується жінки. Захищати її часто не аж та гонорово потрібно. Але й це витворює в чоловікові відчуття власної сили. Я її відстояв! Я йому показав!

Є ж ще й соціальне самоствердження – щоби всі бачили, яка в мене машина, який в мене костюм, яка в мене жінка, як вона одягнута, – а я такий директор, або менеджер, або працюю у фірмі, яка просто супер, або я просто крутий, або я можу випити стільки, або я зробив п'ятьох дітей і мушу їх годувати. І всі ахають – треба ж!

Але ж насправді базова чоловічість пов'язана тільки з собою самим. Тобто вмієш тримати слово – і сам для СЕБЕ цим пишаєшся, досягнув якогось успіху важкою працею або розумом – і задоволений, бо зробив це. Пройшов якісь випробування життям, навіть дуже круті, і сам знаєш, що хотів цього