Паморочливий запах джунглів - Юрій Володимирович Покальчук

Вона взяла в рота його член і почала пестити язиком. Вадим корчився від задоволення, і коли Галинка почала робити вже фрикційні трахальні рухи, Вадим відштовхнув її, і тепер вона лежала на спині, а він став на коліна, розвівши їй ноги, і заклав їх собі на плечі, і потім впевненим, добре тренованим рухом спершу повільно, а потім раптом різко увійшов у неї, і вона зойкнула, видихаючи, і він почав повільно, розтягаючи задоволення, рухатися в ній, міняючи час від час характер рухів, то повільно, то швидко, то завмирав усередині, і вона вже стогнала від першого закінчення, і хапала його руками за стегна і гейби заштовхувала в себе ще, і ще, і ще, ніби він не рухався би без неї, і це теж було приємно, так вона його хотіла, нічого більше не існувало в цю мить – тільки бажання відчуття і втрати сенсу існування довколишнього світу.

Тільки відчуття солодкої млості, яка раптом переросла в потужний вибух, і Вадим почав кінчати з якоюсь майже болючою насолодою, вриваючись у неї сильно і грубо, навіть люто, і це була висока кульмінація, і вона кінчила ще раз разом із ним, і це було круто. Це був класний секс.

І от все закінчилось. Вони лежали поряд, відпочиваючи, вона притискаючись до нього, і Вадим на мить навіть задрімав.

За півгодини Галина спитала:

– То як? Я піду?

– Так іди! Може, ще завтра зустрінемось – побачимо як вийде!

– Добре! Ти чудовий! Ти прекрасний! Ти найкращий!

– Досить! – пробурчав Вадим. – Не говори дурниць! Можна подумати, що оце ти просто перший раз у житті потрахалась по-справжньому?

– Кожен раз інакше. І з тобою завжди супер! А мене вже нема. Я давно пішла. До побачення. Можна я поцілую тебе на прощання, просто в долоню!

Вона схопила його руку, розвернула долоню. Поцілувала її, а потім, вже виходячи, вивернулась бочком і торкнулась зараз загаслого Вадимового стрижня, а потім враз повернулась, присіла і на мить схопила його в рота, кілька разів зробила фрикційні рухи головою, аж Вадим відчув знову щось миттєво еротичне, швидко підвелась і з химерним смішком щезла.

Вадим зачинив двері. Пішов у ванну, помився і ліг у ліжко.

Засинав, коротко перебираючи в голові усі події. В тілі, однак, нічого не відгукувалось. Воно вже розслаблено спало.

День минув. Зовсім непоганий день. Може, трохи дивний.

Отаке життя.