Корона Медіаносу. Балада про тигрів, собак та щурів - Арія Вест

Релі пригадує собі, як страждала 10 років тому

Релі: ― У тебе безліч людей, безліч підданих.

Даріен: ― Таких, як ти, немає.

Релі: ― Я нічим не особлива! На мені… на мені алевіати, я така ж як і всі!

Даріен: ― Ні, ти не така, як всі! ― він прокричав це із явною люттю, бо тоді раптом замовк і… видихнувши, зробив обличчя знову таким же невимушеним, щирим, шовковим: ― Ти завжди була іншою, Релі. І це мене в тобі завжди захоплювало. Ти завжди старалась задля інших. Ти хотіла врятувати всіх.

Релі йде коридором свого палацу

Оліван 

Релі дає волю емоціям

Релі бере емоції під контроль:

Еге ж, нічого не міняється, скільки б часу не минуло.

Та вона собі обіцяла. Це все більше її не стосується.

Вона не зможе врятувати всіх.

І вона не буде намагатись.

Піднявши підборіддя, Релі уже не виглядала такою втомленою.

Релі шокована бачити, що із дзеркала у її ванній кімнаті вийшов...