Страх - Олег Петренко

Олег:

- Так, вони далеко від нас знаходяться, і дістати до нас їм буде не реально.

Юля:

- Ти правду кажеш, нам нема чого боятися, і варто вже усвідомити реальність усього того, що відбувається і можливого. У мене страх змінює сприйняття, і я думаю, що він зараз з такої відстані нападе на мене, і я буду беззахисною.

Олег:

- Це велика відстань і немає таких павуків, які будуть нападати з десяти метрів. Тобі вже потрібно більш тверезо до всього ставитися і не боятися.

Юля:

- Згодна. Вони ж маленькі, а я у багато разів більша за них, і сильніша, - задумалася, і чому я їх так боюся?

Олег:

- Не знаю. Твій страх виник у дитинстві і його зараз ми аналізуємо, і нічого небезпечного зараз немає і не буде з боку нападу павуків. Уже в такому віці не варто їх боятися, ти вже доросла дівчина і такі речі треба розуміти.

Юля:

- Так, я розумію, але самій завжди було складно усвідомити, і спасибі тобі я вже ближче стаю до межі страху справжнього і вигаданого.

Олег:

- Гарний результату на не довгий період часу спілкування дозволив нам вже повністю відмовитися від страху і задоволення павуків.

Юля:

- У задоволення від них мало, але воно присутнє з дитинства, і я тільки зараз у ньому більше почав розуміти, а раніше не помічала, чому мене так сильно тягнуло в дитинство.

Олег:

- Чудово, ми рухаємося вперед із потрібним нам результатом, - Олег подивився убік, - для кращого результату я зараз пропоную нам піти до дерев і пошукати павука, і ти сама побачиш, що в ньому немає нічого страшного і не варто так сильно боятися таку комаху.

Юля:

- Добре, і не поспішай, мені потрібно зосередитися, щоб у мене раптово не виникала паніка.

Олег:

- Мені самому буде цікаво, яка в тебе буде реакція на нього. Хочу одразу попередити, це буде невеликий павучок, і він нічого поганого тобі не зробить. Коли ти його побачиш, він на тебе не нападе і нічого небезпечного в цьому не буде.

Юля:

- Добре, спробуємо і подивимося, яка в мене буде реакція на павука. Тільки, де ти тут його знайдеш?

Олег:

- Не переживай. Зараз я знайду павука, і ми на нього подивимося.

Олег разом із Юлею відійшли вбік і підійшли до дерева. Олег почав очима на дереві шукати невеликого павучка, і, піднявши листочок, він побачив павука, подивився на нього і сказав:

- Юлю, дивись ось це твоя смерть.

Юля посміхнулася, подивилася на павука і сказала:

- Ні, це не моя смерть. Це всього лише нам всього невелике маленьке створіння, яке сховалося від небажаних гостей і саме битися набагато більше, ніж я.

Олег:

- Правильно. Маленький, павучок який живе і проживає своє життя, і він тебе за жодних обставин не зачепить, але мене зараз турбує інше. Що ти зараз відчуваєш, коли дивишся на павука?

Юля задумалася:

- Я відчуваю, що всередині мене щось змінюється, і я боюся, але не сильно. А зараз минають раптові зміни і відчуття почуття смерті, але її тут немає, воно живе в мені ще з дитинства. Мені нема чого боятися, всі почуття залишилися в мені ще з того моменту, коли зі мною трапився той випадок.

Олег задумався:

- Де ти зараз тут бачиш смерть? Тут крім павучка більше нічого немає. Ти думаєш, що він зараз бризне на тебе життя чимось небезпечним, і ти помреш?

Юля:

- Я думаю, що цього не станеться, але я боюся, що щось станеться раптово і спричинить позбавлення мого життя. У мене виникає таке відчуття, коли я дивлюся на цього павука, то він ще більше боїться смерті, ніж я.

Олег:

- Добре, що в тебе виникає таке відчуття, і ти тепер більше в собі впевнена, ніж раніше, і в тобі є відчутність переваги над ним. Смерті тут ніякої немає.

Юля:

- Зараз може немає тут ніякої смерті. Я починаю замислюватися над тим, що потрібно дослухатися до здорового глузду і розуміти, що і де відбувається. У мене є якась заплутаність розуміння моєї підсвідомості і місця знаходження. Я так припускаю, що в підсвідомості існують невирішені проблеми, які живуть упродовж багато чого часу, і зараз я починаю розуміти набагато більше. Проблема всього лише на всього притаманна якимись подіями з минулого. Насправді зараз я перебуваю в лісі з талановитою молодою людиною, яка мені допомагає розібратися в моїх страхах. Мені нема чого боятися.

Олег:

- Правильно. Тут нема чого боятися. Боятися ось цього маленького павучка, який зараз втече від нас?

Юля:

- Ні.

Олег:

- Це ж без захисна комаха, яка не заподіє жодної шкоди. Юля: