Більше кохання - Аліна Шапошник (Аліса Кін)

– Це не може бути збігом, – припустила Лера.

– Згодна, виглядає дуже підозріло, – у мене з'явився план, але я його не озвучила дівчаткам, вони й так мені допомагають, спочатку маю випробувати його сама.

* * *

Я повернулася до свого нового тимчасового будинку. Клим, мабуть, був у своїй кімнаті. Роззулась і пішла у ванну помити руки. Відчинивши двері я ніяк не очікувала побачити накачені чоловічі груди. Мої очі самі собою почали подорожувати вниз, розглядаючи приголомшливий прес, мабуть, у пошуках татуювань, а навіщо ж ще. Опустила погляд нижче, і натрапила на рушник. Він обмотаний ним, одразу полегшало. Ймовірно, треба подивитися людині у вічі. Мій інтерес Клима анітрохи не збентежив:

– Я вже виходжу, можеш заходити.

Я пропустила його, затамувавши подих, після чого увійшла до ванної кімнати. Відразу відчула приємний аромат свіжості від чоловічого гелю для душу. Не знаю, мені стало так жарко від пари або від побаченого, вмилася холодною водою, щоб трохи охолонути і прийти до тями. Коли я вийшла з ванної кімнати, Клим стояв у коридорі біля тумбочки, як і раніше, залишаючись тільки в рушнику, мабуть, ще не встиг одягнутися. Клим звернувся до мене:

– Цей конверт лежав у поштовій скриньці. Він тобі.

Я повільно підійшла і подивилась на конверт. Він точно від Дениса, у цьому я не сумнівалася. Раніше я вже отримувала такі. Обережно взяла його та надірвала збоку. Заглянула в конверт і витрусила все, що у ньому, на тумбочку. То були фотографії. На них я та Сева, який мене цілує. Після хвилини шоку, я прийшла до тями:

– Тоді я його відразу відштовхнула, – наче виправдовуючись, заявила.

– Зрозуміло, значить, Денис хоче нашої сварки через Севу. Тим паче він наш співробітник.

– Хіба його не звільнили? – я здивовано глянула на Клима.

– Ні. Він просто перейшов на інший проект.

– Зрозуміло. Сподіваюся, не через мене, – спробувала натягнути посмішку.

– Зараз це вже не має значення. Доведеться підіграти Денису, – інтригуюче сказав Клим.

– Як? - запитала я, намагаючись дивитися йому в очі, а не вирячитися на його шикарне тіло.

– Ти казала, що він працює в кафе, – я починала розуміти, до чого він хилить. – Ми підемо туди і влаштуємо сцену сварки.

– Давай, гадаю, це спрацює, – схвально кивнула.

Нарешті Клим зник за дверима своєї кімнати. Він був спокійний і впевнений, що змушувало мене думати про позитивний результат нашого плану. Ця гра починала мені подобатися.