Компромат на замовлення - Стейсі Браун

- Сподіваюсь на це. – усміхнено відповіла я.

Повідомлення на телефоні привернуло мою увагу. Це був Ярослав:

«Привіт. Сашунь, ти мене зводиш з розуму такими повідомленнями. Я маю для тебе новину -  більше сумувати тобі не доведеться.»

Не встигла я надрукувати відповідь, як вхідний дзвінок від нього змусив мене покинути друзів й шукати тихе місце для розмови. Дійшовши ближче до виходу з клубу я підняла слухавку:

- Алло.

- Я страшенно сумував за твоїм голосом! Хочу почути його якомога ближче!

- Невже так сильно сумував? – дражнячи спитала я.

- Навіть не уявляєш як! Я вже виїхав, за десять хвилин буду у тебе!

- Чекай! Що? – я розгублено підбирала слова, - ти ж казав, що на вихідних приїдеш!

- Вдалося вирватись раніше. А ти не рада?

- Я рада, - його слова змушували мозок інтенсивно працювати і вигадувати щось, - просто я не вдома. Я з друзями в клубі…

- Добре. Що за клуб?

- «Кратер» - несміливо промовила я.

І тільки після цього зрозуміла, що мала б мовчати. Він всього лише клієнт і мені треба тримати його подалі від свого справжнього життя, від одногрупників, а він з кожним разом стає все ближче. Оговтавшись, що сказала зайве, я сподівалась врятувати ситуацію:

- А знаєш, ми можемо з тобою зустрітись пізніше.

- Я хочу бачити тебе зараз, - наполегливо промовляв він, а я марно намагалась знайти привід для нього не їхати сюди.

- Може б ти відпочив з дороги трохи, а потім ми зустрілись? - сподіваючись на його згоду відповіла я. Але він був непохитний:

- Ні, маленька, я вже лечу до тебе.

Він поклав слухавку, а я зла на себе залишилась стояти й обдумувати що ж робити. В голову не приходило жодної ідеї. Треба було порадитись з Кріс.

Любі читачі!

Велике прохання підтримати книгу лайком і коментарем. І обов’язково збережіть книгу до бібліотеки, щоб не пропустити нові розділи.

Попереду нас чекає багато цікавих і неочікуваних подій.