Війна і мир (том 3) - Толстой Лев

Je suis votre prisonnier. Emmenez-moi6, — раптом по-французьки сказав П'єр.

— Ah! Ah! — промовив офіцер, насупившись.—Marchons!7 Біля уланів зібрався натовп. Ближче за всіх до П'єра стояла ряба жінка з дівчинкою; коли об'їзд рушив, вона вийшла вперед.

— Куди ж це ведуть тебе, голубчику ти мій? — сказала вона.— Дівчинку ось, дівчинку куди я діну, коли вона не їхня! — говорила жінка.

— Qu est ce qu'elle veut, cette femme?8 — спитав офіцер. П'єр був наче п'яний. Стан його радісного піднесення ще більш

посилився, коли він побачив дівчинку, яку врятував.

— Ce qu'elle dit? — промовив він.— Elle m'apporte ma fille que je viens de sauver des flammes,—сказав він. — Adieu!9 — і він, сам не знаючи, як вихопилась у нього ця безцільна брехня, рішучим, урочистим кроком пішов між французами.

Роз'їзд французів був один з тих, які було послано за розпорядженням Дюронеля по різних вулицях Москви для припинення мародерства і особливо для виловлення паліїв, які, на загальну, виниклу того дня, думку вищих чинів французької армії, були причиною пожеж. Об'їхавши кілька вулиць, роз'їзд забрав ще чоловік з п'ять підозрілих росіян, одного крамаря, двох семінаристів, селянина і дворака та кількох мародерів. Але з усіх підозрілих людей найбільш підозрілим здавався П'єр. Коли їх усіх привели на нічліг до великого будинку на Зубовському валу, в якому було засновано гауптвахту, то П'єра під суворим наглядом посадили окремо.

1 — Добре, добре, на суді все розкажеш,

2 — По-французькому знаєш?

3 — Покличте перекладача.

4 — Він не схожий на простолюдина,

5 — О, о! він дуже схожий на палія. Спитайте його — "хто він?

6 — Я не скажу вам, хто я. Я ваш бранець. Ведіть мене,

7 — А! А! Ну, марші

8 — Чого їй треба?

9 — Чого їй треба? Вона несе дочку мою, яку я врятував з вогню. Прощай!