Біблія - Невідомий Автор
Приведи з собою Марка, бо мені він потрібний для служби.
12 А Тихика послав я в Ефес.
13 Як будеш іти, то плаща принеси, що його я в Троаді залишив у Карпа, і книжки, особливо пергаментні.
14 Котляр Олександер накоїв був лиха чимало мені... Хай Господь йому віддасть за його вчинками!
15 Стережися його й ти, бо він міцно противився нашим словам!
16 Коли я вперше захищався, жоден не був біля мене, всі покинули мене... Хай їм те буде не зарахоавне!
17 Але Пан наш став при мені та й мене підкріпив, щоб проповідь виконалася через мене, та щоб усі народи почули її. І я визволився з пащі лев'ячої...
18 А від усякого вчинку лихого Господь мене визволить та збереже для свого небесного царства. Йому слава на віки вічні, амінь!
19 Поздоров Прискиллу й Акилу та дім Онисифора.
20 Ераст залишився в Коринфі, а Трохима лишив я слабого в Мілеті.
21 Попильнуй прийти до зими. Вітає тебе Еввул, Пуд, Лин, Клавдія і всі брати.
22 Хай Пан буде з духом твоїм! Благодать з вами! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ТИТАДо Тита 1
1 Павло, раб Божий і апостол Ісуса Христа, по вірі обраних Божих для розуміння правди, за благочестям,
2 в сподіванні вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів правдивий Бог,
3 і часу свого дав слово своє в проповіді, що доручене було мені з наказу Рятівника нашого, Бога,
4 до Тита, щирого сина за спільною вірою: Благодать, милість та мир від Бога, Батька й Христа Ісуса, Рятівника нашого!
5 Я для того тебе полишив був на Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настановив по містах, як тобі я звелів,
6 коли хто бездоганний, чоловік єдиної жінки, має вірних дітей, не розпусних та слухняних.
7 Бо єпископ мусить бути бездоганний, як Божий урядник, не самолюбний, не гнівливий, не п'яниця, не заводіяка, не корисливий,
8 а гостинний, люблячий добро, поміркований, справедливий, побожний, стриманий,
9 що тримається вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати тих, хто сперечається.
10 Багато бо є неслухняних, марнословів, зводників, особливо ж з обрізаних,
11 їм треба вуста затуляти, бо вони цілі родини баламутять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудного.
12 Сказав один з них, їхній власний пророк: Крітяни завжди брехливі, люті звірі, черевані ліниві!...
13 Це свідоцтво правдиве. З цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були,
14 і на юдейські байки не зважали, ані на заповіді людей, що від правди відвертаються.
15 Для чистих все чисте, а для опоганених та для невірних нема нічого чистого, бо споганилися і розум їхній, і сумління.
16 Вони стверджують, немов знають Бога, але відкидаються через вчинки, будучи бридкі й неслухняні, і до всякої доброї справи нездатні.
До Тита 2
1 А ти кажи, що відповідає здоровій науці.
2 Щоб літні чоловіки тверезі були, поважні, помірковані, здорові у вірі, в любові й терпеливості.
3 Щоб літні жінки так само були, як належить святим, не обмовниці, не віддані п'янству, навчали добра,
4 щоб навчали жінок молодих любити своїх чоловіків, любити дітей,
5 щоб були помірковані, чисті, господарні, добрі, слухняні своїм чоловікам, щоб не зневажалося Боже слово.
6 Так само благай юнаків, щоб були помірковані.
7 Будь прикладом у добрих справах:
8 в поважності, в повноті бездоганного навчання словом здоровим та неосудливим, щоб супротивник був осоромлений і неспроможний нічого лихого сказати про нас.
9 Раби щоб корилися панам своїм, щоб догоджали, не суперечили,
10 не крали, а виявляли всяку добру вірність, щоб у всьому вони прикрашали науку Рятівника нашого, Бога.
11 Бо з'явилася Божа благодать, що врятує всіх людей,
12 навчаючи нас, щоб ми, відцуравшись безбожності та світських пожадливостей, жили помірковано та праведно, і побожно в сучасному світі,
13 і чекали щасливих сподівань та прихід слави великого Бога й Рятівника нашого Христа Ісуса,
14 що самого себе дав за нас, щоб нас визволити від усякого беззаконня та очистити собі людей обраних, у добрих справах запопадливих.
15 Оце кажи, нагадуй та картай з усією повагою. Хай тобою ніхто не зневажає!
До Тита 3
1 Нагадуй їм, щоб слухали влади верховної та корилися їй, і до всякої доброї справи готові були,
2 щоб не зневажали нікого, щоб були не сварливі, а тихі, виявляючи повну лагідність усім людям.
3 Бо колись були й ми нерозсудливі, неслухняні, зведені, служили різним пожадливостям та розкошам, жили в злобі та в заздрощах, бридкими були, ненавиділи один одного.
4 А коли з'явилася доброта та любов до людей Рятівника, нашого Бога,
5 Він нас врятував не з праведних справ, що ми їх робили, а із своєї милості через купіль відродження й оновлення духом святим,
6 Якого він щедро вилив на нас через Христа Ісуса, Рятівника нашого,
7 щоб ми виправдалися його ласкою, і стали спадкоємцями сподівання на вічне життя.
8 Вірні ці слова, і я хочу, щоб ти і про це з певністю казав, щоб ті, хто вірять у Бога, дбали про першість у добрих справах. Для людей це добре й корисне!
9 Остерігайся нерозумних змагань, і родоводів, і суперечок про Закон, бо вони некорисні й марні.
10 Єретика, після першої та другої настанови, відрікайся,
11 знаючи, що зіпсувався такий та грішить, і він сам себе засудив.
12 Як пришлю я до тебе Артема або Тихика, поквапся прибути до мене в Нікополь, бо думаю там перезимувати.
13 Законника Зину та Аполлоса припровадь, подбавши, щоб для них не забракло нічого.
14 Хай же навчаються й наші задовольняти свої потреби добрими справами, щоб плоди вони приносили.
15 Вітають тебе всі, хто зі мною. Вітай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з вами всіма! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ФИЛИМОНАДо Филимона 1
1 Павло, в'язень Христа Ісуса, та брат Тимофій, улюбленому Филимонові й співробітникові нашому,
2 сестрі любій Апфії, соратнику нашому Архипові і зібранню в оселі твоїй:
3 благодать вам і мир від Бога, Батька нашого й Пана Ісуса Христа!
4 Я завжди дякую Богові моєму, коли тебе згадую в молитвах своїх.
5 Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Пана Ісуса, і до всіх святих,
6 щоб спільність віри твоєї діяльна була в розумінні всякого добра, що в нас для Христа.
7 Бо ми маємо радість велику і втіху в любові твоїй, серця бо святих заспокоїв ти, брате.
8 Через це, хоч я маю велику відвагу в Христі наказувати тобі про потрібне,
9 але більше з любові благаю я, як Павло, старий, тепер же ще й в'язень Христа Ісуса.
10 Благаю тебе про сина мого, Онисима, якому став я батьком в тюремних кайданах.
11 Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
12 Тобі я повертаю його, того, хто є неначе серце моє.
13 Я хотів був тримати його при собі, щоб він замість тебе мені послужив поки я в кайданах за добру новину,
14 та без волі твоєї нічого робити не бажав я, щоб твій добрий вчинок не був вимушений, а добровільний.
15 Бо може для того він був відлучився на час, щоб навіки прийняв ти його,
16 і вже не як раба, але вище від раба, як брата улюбленого, особливо для мене, а тим більше для тебе, і за тілом, і в єдності з Паном.
17 Отож, коли маєш за друга мене, то прийми його, як мене.
18 Коли ж він чим скривдив тебе або винен тобі, полічи це мені.
19 Я, Павло, написав це рукою своєю: Я розрахуюся з тобою, не згадуючи, що ти навіть самого себе мені винен.
20 Так, брате, хай я отримаю те, що Паном від тебе прохаю. Заспокой моє серце в Христі!
21 Пересвідчений я про слухняність твою, і тобі написав оце, знаючи, що ти зробиш і більше, ніж я прошу.
22 А разом мені приготуй і помешкання, бо сподіваюся я, що за ваші молитви я буду дарований вам.
23 Вітає тебе Епафрас, мій співв'язень у Христі Ісусі,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, мої співробітники.
25 Благодать Пана Ісуса Христа з вашим духом! Амінь.
ЛИСТ ПАВЛА ДО ЄВРЕЇВДо євреїв 1
1 Багато раз і багатьма способами в давнину промовляв був Бог до батьків через пророків,
2 а в останні ці дні промовляв він до нас через Сина, що його настановив за нащадка всього, що ним і навіки він створив.
3 Він — відблиск слави його, образ істоти його, він опираючись на силу слова його, зробив собою очищення наших гріхів, і засів по правиці Величного на висоті.
4 Оскільки він був кращий серед ангелів, то успадкував славніше за них ім'я.
5 Кому бо коли з ангелів він промовив: Ти мій Син, я сьогодні тебе породив! І знову: Я буду йому за Батька, а він мені буде за Сина!
6 І коли знов він приводить на світ Первістка, то каже: І хай йому вклоняться всі ангели Божі.
7 А про ангелів він каже: Ти робиш духів ангелами своїми, а палючий вогонь своїм слугою.
8 А про Сина: Престол твій, Боже, на вічні віки, берло твого царювання — берло праведності.
9 Ти полюбив праведність, а беззаконня зненавидів. Через це намастив тебе, Бог, твій Бог оливою радості більше, ніж друзів твоїх.
10 І ти, Господе, землю колись заклав, а небо то творіння твоїх рук.
11 Згинуть вони, а ти будеш стояти, всі вони, як той одяг, постаріють.
12 Як одяг, їх зміниш, і зникнуть вони, а ти завжди той самий, і роки твої не закінчаться!
13 Кому з ангелів коли він сказав: Сядь праворуч мене, доки не покладу я твоїх ворогів підніжком ногам твоїм!
14 Чи не всі вони духи для служіння, що їх посилають на службу для тих, хто має успадкувати порятунок?
До євреїв 2
1 Через це нам треба більше зважати на почуте, щоб ми ніколи не відпали.
2 Коли те слово, що сказали його ангели, було певне, а всякий переступ та непослух прийняли справедливу платню,
3 то як ми втечемо, коли ми не дбали про такий великий порятунок? Він проповідувався спочатку від Господа, підтвердився нам через тих, хто почув,
4 коли Бог був засвідчив ознаками й чудами, і різними силами та обдаруванням духом святим із волі своєї.
5 Бо він не піддав ангелам світ майбутній, що про нього кажемо.
6 Але хтось десь засвідчив був, кажучи: Що є людина, що ти пам'ятаєш про неї, і Син Людський, про якого ти піклуєшся?
7 Ти поставив його трохи меншим від ангелів, честю й величчю ти увінчав його, і поставив його над справами рук своїх,
8 усе підкорив ти під ноги йому! А коли він підкорив йому все, то не залишив нічого йому непідкореного.
