Мобі Дік - Мелвілл Герман
1790 р. привів до Національних зборів депутацію з представників різних рас і націй світу.
38
Ідеться про відому бронзову статую Персея з головою Медузи, твір італійського скульптора Бенвенуто Челліні
39
Черінг-Крос — місце в центрі старого Лондона, де публічно проголошували нових королів, а також відбувалися страти.
40
Я знаю, що донедавна риб, званих ламантинами й дюгонями ("риба-свиня" й "риба-корова", як називають їх нентакітські Гробби), багато натуралістів відносили до китів. Та оскільки ці риби-свині утворюють галасливі й обридливі табуни, що здебільшого ховаються в гирлах річок і живляться там мокрим сіном, а головне — через те, що вони не пускають фонтанів, я не визнаю за ними права зватися китами і таким чином видаю їм паспорти, щоб вони покинули Королівство Цетології.
41
Гномон — стародавній астрономічний інструмент, подібний до сонячного годинника.
42
Біблійна назва сонячного годинника.
43
"Слон з баштою" — назва старовинного лондонського готелю.
44
Ця книга не позначена як "ін-кварто" з дуже простої причини. Адже кити, описані в ній, хоч і менші за китів з попередньої книги, одначе мають такі самі пропорції, а книжковий формат ін-кварто не тільки менший за ін-фоліо, він ще й пропорції має інакші, зате томики ін-октаво — такі самі.
45
Фробішер Мартін (1535–1594) — англійський мореплавець, що пробував знайти так званий Північно-Західний прохід — морський шлях уздовж північних узбереж Америки.
46
Лестер Роберт — фаворит англійскої королеви Єлизавети.
47
Четверте липня, або День незалежності — національне свято Америки, річниця проголошення в 1776 р. незалежності Сполучених Штатів
48
Грізно (латин.).
49
Логан — прізвисько вождя індіанського племені мінгів у другій половині XVIII ст., що не змирився з білими завойовниками.
50
Натяк на Луї-Наполеона, тодішнього президента Франції, згодом імператора Наполеона ІІІ.
51
"Федон" — назва одного з діалогів Платона
52
Баудіч Натанієль — автор відомого американського підручника навігації, вперше виданого 1802 року.
53
Перефразовані рядки з поеми Байрона "Мандри Чайльд-Гарольда". Пісня IV.
54
Кранмер Томас — (1489–1556) один з провідних діячів релігійної реформації в Англії, спалений на вогнищі під час реставрації католицизму.
55
Французький філософ і вчений Рене Декарт (1596–1650) уявляв собі механічний рух матерії у вигляді вирів.
56
Корона візантійського імператора Константина, що нею коронувались на ломбардський королівський трон імператори Священної Римської імперії. Нібито містила в собі залізний цвях із хреста, на якому був розіп’ятий Ісус. Останнім нею коронувався 1838 року австрійський цісар Фердінанд І, схильний, як і Ахав, до нападів божевілля.
57
"Глухий" — Джем Берк, "Бендіго" — Вільям Томпсон — відомі англійські боксери тих часів.
58
Мелвілл поєднує в одному слові "деміурга" — бога-творця філософії Платона, і Демогоргона — божество античної міфології.
59
Північно-Західний прохід — гаданий морський шлях з Атлантичного океану в Тихий уздовж північних узбереж Американського Континенту.
60
Офіти — близькосхідна секта гностиків у ІІ сторіччі н.е., яка протиставила злого старозавітного "бога-творця" новозавітному "богові-отцеві" і вшановувала біблійного змія-спокусника за те, що він, усупереч Єгові, наділив Адама і Єву знаннями.
61
Клюнійський палац — знаменитий готичний палац XV ст. в Парижі, тепер музей; збудований на рештках стародавніх римських терм.
62
Щодо полярного ведмедя, то той, хто побажає дослідити цей предмет ще глибше, міг би заперечити, що не сама білість, окремо взята, так підкреслює нестерпну потворність цієї звірюки; бо при глибшому аналізі можна виснувати, ніби ця надзвичайна потворність виникає тільки з тієї обставини, що безтямна кровожерність цієї тварюки постає перед нами вбраною в руно неземної невинності й любові; і, зводячи докупи в нашій свідомості двоє таких протилежних почувань, полярний ведмідь жахає нас саме цим неприродним контрастом. Та навіть коли погодитися з цим міркуванням, то однаково: якби не білість, то не було б отієї надзвичайної страхітності.
Що ж до білої акули, то біла слизька примарність цієї потвори, коли спостерігати її в звичайному для неї лінивому спокої, дивним чином відповідає щойнозгаданій властивості полярного звіра. Ця особливість дуже влучно уловлена французами в назві, якої вони надали цій рибі. Римсько-католицька заупокійна відправа починається словами "Requiem aeternam" ("Вічний спокій"), і тому слово "реквієм" стало назвою самої відправи, та й будь-якої похоронної музики. Отож, натякаючи на білий, безмовний спокій смерті, що таїться в цій акулі, і на вкрадливу смертоносність її звичок, французи й називають її "requin".
63
Кольрідж Семюель Тейлор (1772–1834) — англійський поет-романтик, автор знаменитої "Поеми про старого моряка", в якій він змалював альбатроса.
64
Я пам’ятаю, як уперше в житті побачив альбатроса. Це було під час одного тривалого шторму у водах, суміжних з антарктичними морями. Звільнившися з передобідньої вахти в трюмі, я піднявся на сповиту в туман палубу і там побачив кинуте на ляду головного люка якесь царствене пернате створіння: незаплямлено біле, з гордим гачкуватим римським дзьобом. Час від часу воно розгортало величезні крила архангела, немов хотіло обняти ними якийсь священний ковчег. Тіло його стрясав дивний трепет і дрож. Хоча зовсім не зранене, воно скрикувало, немов дух короля, охоплений нестерпною, нелюдською мукою. Мені здавалось, наче крізь його дивні, невимовно виразисті очі я заглядаю в таємниці,· владні над самим богом. Я схилився перед ним, як Авраам перед ангелами, — таке біле було те створіння, такий широкий розмах його крил; і в тих одвіку безлюдних, вигнанницьких водах я вмить забув жалюгідні, викривлені спогади про давні звички, про міське життя. Я довго дивився на те пернате чудо. Не можу й висловити все, що промайнуло тоді в моїй голові. Та врешті я прокинувся з того остовпіння, обернувся до одного з матросів і спитав, що це за птах. "Це гоні", — відповів матрос. Гоні! Я ніколи доти не чув цієї назви. Чи можливо, щоб таке чудовне створіння було зовсім невідоме жителям суходолу? Ні, ніяк! Аж згодом я довідався, що "гоні" — це поширена серед моряків назва альбатроса. Отже, ніяким чином пристрасна Кольріджева поема не могла навіяти того містичного трепету, що охопив мене, коли я побачив птаха на палубі. Адже тоді я ще й поеми не читав, та й взагалі не знав, що переді мною — альбатрос. Та цією згадкою я, хоч і непрямо, додаю ще трохи яскравого блиску славі прекрасної поеми і прекрасного поета.
Отже, я запевняю, що в чудесній фізичній білості птаха головним чином і таїться загадка його чару, і цю істину ще виразніше доводить той факт, що існують птахи, яких через мовну похибку називають "сірими альбатросами"; їх я бачив дуже часто, але ніколи вони не викликали в мене таких почуттів, як отой антарктичний птах.
Але як же спіймали те дивовижне створіння? Не викажіть мене, і я вам відкрию: зрадливим гачком і шворкою, коли воно відпочивало на хвилях. Урешті капітан зробив з нього гінця: надівши йому шкіряний нашийничок, на якому записали нашу довготу та широту і годину за корабельним часом, відпустив його на волю. Але я певен, що той шкіряний лист, призначений для людей, попав на небо, коли білий птах знявся ввись, щоб приєднатися до херувимів з молитовно складеними крильми.
65
Фруассар Жан — французький історик і поет XIV сторіччя.
66
Білі Каптури — народна партія в Генті, що 1381 року підняла повстання проти графа Фландрського.
67
Вершник на білому коні — образ смерті в євангельському Одкровенні Іоанна Богослова.
68
Блоксберг, чи Брокен — найвища гора Гарцу, на вершині якої, за німецькими народними повір’ями, на початку травня, в так звану Вальпургієву ніч, відбувалися відьомські шабаші.
69
Уже після того, як написано ці рядки, сама ідея була щасливо підтверджена офіційною заявою лейтенанта Морі з Вашінгтонської національної обсерваторії від 16 квітня 1851 року. З цієї заяви випливає, що складання якраз такої карти вже наближається до завершення, а її окремі частини опубліковано в самій заяві. "На цій карті океан поділено на квадрати розміром п’ять широтних градусів на п’ять довготних; по кожному з цих квадратів проходять вертикальні колонки, відповідні дванадцяти місяцям року, і три горизонтальні лінії: одна показує число днів, пробутих у тому квадраті протягом кожного місяця, а дві інші — число днів, коли там бачено кашалотів або справжніх китів".
70
Рінальдо Рінальдіні — розбійник, герой однойменного роману німецького письменника Крістіана Вульпіуса (1762 — 1727).
71
"Королем Філіппом" білі поселенці прозвали Метакомета, вождя індіанського племені вампаноагів у теперішньому штаті Род-Айленд, що 1675 року повстав проти колонізаторів.
72
Ось кілька уривків із книжки Чейса: "Усе, що я бачив, тільки доводило, що його діями керувала аж ніяк не сліпа випадковість: він двічі, з невеликою перервою, нападав на корабель, і обидва рази напрям його ударів був розрахований так, щоб завдати нам якнайбільшої шкоди; бо він заходив спереду, щоб швидкість його складалася зі швидкістю корабля й удар виходив сильніший, і з великою точністю виконував потрібні для цього маневри. Вигляд у нього був страхітливий і свідчив про люту ненависть. Він підплив до нас просто від табуна, який щойно наздогнали наші вельботи і в якому вже загарпунили трьох його товаришів, — достоту так, ніби палав жадобою помсти за їхні страждання". І далі: "В кожному разі, як узяти до уваги все, що скоїлось у мене перед очима і справило на мене враження рішучого й розрахованого акту злої волі з боку кита (хоч багато чого з тих вражень я вже не можу пригадати), — в кожному разі це схиляє мене до певності, що я не помиляюсь".
А ось його міркування невдовзі після того, як "Ессекс" потонув, — у відкритому човні, серед темної ночі, майже без надії допливти до якогось рятівного берега: "Темний океан, високі хвилі — то все була для мене марниця: страх перед тим, що нас потопить якийсь жахливий шторм або ж ми розіб’ємось об підводні скелі, та й усі інші страхи, звичайні в такому становищі, в ту хвилину здавалися мені не вартими й згадки: мої думки цілком заполоняв образ розбитого судна та жахливий вигляд мстивого кита, аж поки не настав світанок".
І ще в одному місці — на с.
