Покоївка для бізнесмена - Ясміна Лав
Жінка з сумом видихає і йде з палати .
Все , не можу більше чекати. Не можу .
Серце рветься на частини від переживання за Емму .Я з глузду з'їду , якщо з нею щось станеться ...
Жити не зможу . Не пробачу собі ...
Поки мами нема , пробую підвестися на ноги . Виходить дуже важко , але стою .
Нічого ...я сам поїду до неї додому .
А якщо вона не там ?Тоді готель ...
Я знайду її.
Іду до дверей, розумію що треба викликати таксі . У футболці розгулювати не варіант .
Зупиняюся біля дверей , як вони відкриваються і заходить батько .А за ним Емма ...
Голова опущена , волосся розпатлане, куртка вся мокра , наче її тягали .
Та не кажу жодного слова .
Згрібаю свою дівчинку в обійми та чую її тихенькі схлипи .
Заспокойся Адаме , вона тут .
Змушую себе видихнути .
- Тобі треба лежати .- хлюпає носом моя дівчинка .
- От і вклади мене в ліжко .
Вона притискається ближче і робить глибокий вдих . І я кайфую від її запаху .
Заспокоївши свої нерви, вкладаюсь в ліжко з допомогою тата , і лисички .
Емма сідає поруч , тато в кутку , на місце де сиділа мама . Обоє мовчать .
Роздивляюсь дівчину ближче і руки стискаються в кулаки .
На губі засохла рана , джинси на колінах роздерті , а з ніжної шкіри сочиться кров .
Не знаю як стримуюсь, щоб не переходити на крик .
- Розповідай .
Бачу як лисичку трусить . А коли в палату відкриваються двері , вона вся здригається .
- Синку , я покликала ...- зупиняється мама , роздивляючись нас .
Тато повільно підіймається з крісла і веде маму в коридор .
- Принесу аптечку.- говорить і виходить з нею .
Переводжу погляд на Емму .
Все ще не дивиться мені в очі .
Блін , як же я гніваюсь , але мовчу . Тримаю себе в руках .
Хто це з нею зробив ? В голові крутиться думка.Даня ?
Скриплю зубами , і бачу як Емма напружується всім тілом .
Якщо це він , я вб'ю цього виродка .
В палату заходить тато , кладе на тумбочку біля ліжка аптечку і виходить так само без єдиного слова .
- Лисичко , я чекаю.- кажу якомога спокійніше .
Знаходжу вату , антисептик і присовую Емму ближче .
Краще почати з коліна , де все ще йде кров .
- Це Даня побив Діану...- тихо починає дівчина, і я зупиняюсь на хвилину .
Не думав що хлопець здатен на таке. Мені слідчий показував фото Діани і я офігів , якщо чесно ...
А чути зараз що це його рук справа ...
Промиваю рану і стараюся дихати повільно , щоб не зірватися .
- Це він з тобою зробив ?-
Питаю, а сам напружуюсь .
Сподіваюся , що ні ... Але надія гасне , коли лисичка киває .
- Емма , якого біса ти до них полізла ?- гарчу , наче дикий звір , але більше не можу стримувати гнів.
- Я не могла дозволити, щоб тебе посадили ...- заїкаючись говорить дівчина.
Блять !
Б'ю кулаком по тумбочці й згрібаю лисичку у свої обійми .
Дурненька , яка ж вона дурненька .
Заради мене готова пожертвувати собою ...
- Ніколи так більше не роби. - кажу їй на вушко .
І чую як вона тихо плаче ...
Підіймаю догори її обличчя . Заглядаю в червоні від сліз очі , і розумію що моя душа переповнена коханням до цієї дівчини .
Ніжно торкаюся її губ і вона відповідає відразу .
Цілую повільно , хоча й хочу більшого . Але пам'ятаю про розбиту губу .
Чорт ! Він заплатить за це .
Дуже сильно заплатить . Навіть не подивлюсь , що брат мого друга .
Емма нахиляється ближче , поглиблює поцілунок , і чую тихе скиглення .
- Потрібно обробити рану .- відсторонююсь і берусь лікувати мою лисичку ...
В її очах вже не бачу того переляку , що був хвилину тому , і трохи заспокоююсь ...
Навіть не знаю чим я заслужив таку як вона ...
