Міст: Зруйновані мрії - Ніка Сасс

Дочитавши, Стас все ж вихопив у батька пляшку і зробив ковток.

- Яке ж стерво! Ненавиджу! - Кричав хлопець. - Я так сильно її кохав, а вона мене знищила...

- Тримайся, сину. Ти в мене - боєць, ти сильний. Я знаю ти зможеш це пережити і стати ще сильнішим. Я люблю тебе, сину. - Обійняв сина Валерій.

- Я теж люблю тебе, тату. - Обійняв батька у відповідь Стас.