Заборонений плід - Валерія Дражинська

- Схоже, що я жартую? - Діма глузливо підводить одну брову.

- Усім доброго ранку! - на горизонті з'являється третя зайва, принаймні в цьому домі точно.

Підходить і по-хазяйськи цілує Діму в щоку. А ми продовжуємо свердлити одне одного поглядами. Я так само в шоці від його наміру. Він так само глузливо самовпевнено. Адже все одно зробить, як вважатиме за потрібне.

- Я завадила? - невпевнено запитала Інга, після тривалого обопільного ігнорування її персони.

- Ні, що ти! Доброго ранку, - посміхнулася я дівчині, спостерігаючи, як Діма м'яко накриває її руку, що спочиває на його плечі, - Піду повідомлю приємну новину своєму хлопцеві.

- Новину? - зніяковіло цікавиться Інга, почуваючись ніяково.

- О... тобі Діма зараз усе розповість, - сарказм із голосу повністю прибрати не вдалося.

Уже в дверях мене наздоганяє голос мого мучителя:

- Не забудь о другій годині тобі до лікаря. З тобою поїхати?

Так, і наречену свою прихопи. От весело буде!

- Впораюся!