Ціна помилки - Ruslan B
Радик, Томі, Віктор, Леон і Джон сиділи в кабінеті містера Логана. Кожен щось міркував, щось вимальовував. І разом з тим кожен боявся щось сказати.
Темношкірий Джон був молодим копом. Леон, старий ловелас, коп і друг Томі. Віктор серед цієї гоп компанії був найстаршим. Мав досвід роботи в криміналістиці і добре знав майже всі тутешніх ділків.
В кімнаті була тиша так що було чути як стрілка годинника вибиває кожну секунду. Всі чогось чекали. Але чого? Може чуда? Радика гріла єдина думка, що зараз прийде мистер Логан і скаже – «знайшли!». Але він чомусь не приходив.
Довгих три години очікування. Нарешті за дверима почулися важкі кроки старого Логана. Вже перед самими дверима він щось пробурчав. Настала напевне найдовша хвилина коли Радик чекав на результат. І от він зайшов:
– Ну що ж я можу сказати… містере Радимир, мені вдалося знайти вашу подругу…
– Нарешті. – важко здихнув хлопець.
– Але боюся, що не все так просто … вона …
– Що вона ? Луї не тягни! – нервово бурмотів Томі.
– Вона в край важкому стані. З численними травмами зараз у лікарні.
– Господи, що ж сталося? – якось не рішуче питав Радик.
– Ми не знаємо… Однозначно, це не випадкове пограбування.
– Містере Логан я ваш боржник! – хлопець вдягнув куртку і вийшов з кабінету.
