Той, кого я чекаю - Andriana

Лілі сиділа за своїм столом, втупившись у екран комп'ютера. Вікно було відкритим, і вітер легенько колихав завісу. За вікном видно було ліс, який вже почав облітати своїми жовтими листками. Час від часу вітер приносив до неї запах осіннього дощу, але зараз це не могло заспокоїти її.

Вона не могла припинити думати про останнє повідомлення, яке вона надіслала Елісон. "Може, нам варто зробити паузу?" — слова ці рикошетом повернулися до неї і більше не залишали Лілі жодного спокою. Вони були простими, але в той же час такими важливими, що кожен її жест, кожне наступне слово, яке вона мала сказати, ставало важливим, як ніколи раніше.

Вона почала обмірковувати наступні кроки, розуміючи, що кожен рух повинен бути на 100% правильним. Адже вона вже переступила межу, коли це стало не просто грою. Це було значно серйозніше.

Лілі згадала, як кілька днів тому побачила, як Елісон сиділа в кафе з другом. Це був Тео — той самий хлопець, якого вона бачила в той перший раз, коли познайомилася з Елісон. Погляд Лілі тоді став жорстким, коли вона зауважила їхній близький контакт. Вона помітила кожен дотик, кожен рух, який вони робили один до одного. Це було дуже схоже на те, що сталося між ними двома, коли вони стали кращими друзями. Однак для Лілі це не було дружбою. Це було нестерпно. І тепер вона мала діяти.

Але що саме робити? Як контролювати ситуацію?

"Чи є інший спосіб розібратися з цією ситуацією?" — запитала Лілі саму себе. Вона завжди прагнула знайти найефективніше рішення, не залишаючи нічого на волю випадку. І тут був момент, коли вона могла показати свою перевагу. Це було не просто для того, щоб вивести Елісон на чисту воду, а для того, щоб розірвати нитку між нею і Тео, поки це ще не стало проблемою.

Ніч пройшла, і Лілі відчула важкість своєї стратегії. Тепер вона була певна: цей шлях не буде простим.

Наступного дня Лілі пішла з Максом до кав'ярні після уроків. Вони сіли за столик у кутку, де зазвичай любили проводити час. Макс був із самим собою, не дуже впевнений у своїх словах, коли почав говорити про Елісон і її ставлення до Тео.

— "Мені здається, Елісон насправді хвилюється через це. Їй, мабуть, важко вирішити, що вона хоче", — сказав Макс.

Лілі проковтнула гірку посмішку.

— "Вона ще не розуміє, чого насправді хоче, Максе. Але це не проблема. Проблема в тому, що я повинна їй це показати. Я змушу її зробити вибір. Вибір, якому не буде дороги назад."

Макс тільки похитав головою, і Лілі зрозуміла, що він не розуміє всієї серйозності ситуації. Але це не мало значення. Лілі вже вирішила, що їй потрібно зробити.

Через кілька днів Лілі вирішила влаштувати  зустріч з Елісон. Вона відчула, що для їхніх стосунків настав момент правди, і вона не могла більше відкладати цю розмову.

— "Ти знаєш, Елісон, мені здається, що це дійсно не найкращий час для нас," — почала Лілі, сидячи навпроти Елісон, яка виглядала розгубленою.

— "Про що ти?" — запитала Елісон, її обличчя було повне невідомості.

— Про те, що ти все ще обираєш Тео.

Елісон підняла брови, її очі стали трохи ширшими, коли вона почула ці слова.

— Що ти маєш на увазі?

— Ти все одно не можеш вирішити, хто для тебе важливіший.

Тому я вирішила допомогти тобі зробити вибір.

Лілі не могла більше приховувати свої справжні наміри. Вона знала, що Елісон, хоч і відчайдушно цього не хотіла, але буде змушена зробити вибір. І цей вибір залишить глибокий слід у її житті.

Елісон не могла відповісти. Її серце билося сильно, і вона відчувала, як її розум починає хаотично працювати, намагаючись знайти правильні слова. Вона не знала, що сказати. Лілі ж знала, що не можна залишати нічого на волю випадку.

— Якщо ти вибереш його, я більше не буду твоєю подругою, — сказала Лілі з холодною усмішкою.

— Якщо ти думаєш, що я виберу тебе, то ти помиляєшся, я ніколи не виберу людину яка дає мені такий вибір…

Елісон зробила крок назад, її очі були повні сліз, але вона не могла зупинити потік думок, що захоплював її. Вона не була готова до таких слів, і ці слова від Лілі вдарили її, мов удар блискавки.