Дівчина з секретом - Ірина Айві

    Коли його руки обійняли мене я заридала в голос. Била по руках й у груди, а він і не думав відпускати. Підхопив на руки й поніс у свою спальню. Закривши за собою двері, поставив на ноги.

---- Ти, що з глузду з'їхала? ---- Припини негайно. 

---- Я ненавиджу тебе, Алексе! 

---- І тому вирішила зганьбитися перед близькими нам людьми? ---- Не будь дурепою!

---- Я не збираюся вислуховувати твої образи, ---- крикнула я, що сили штовхнувши  Алекса у груди.

---- Ти й кроку не ступиш з цієї кімнати.

---- Ступлю і не один, а багато кроків. Достатньо того, що ти змусив мене вийти за тебе заміж.

---- Чому ти така егоїстична й думаєш лише про себе?  У нас спільна дитина, яка щаслива від того, що у її житті з'явився батько.

---- Не смій мені такого казати.

---- Ти егоїстка, тому що не бачиш очевидних речей. У Лізи має бути обоє батьків. Їй потрібні мама і тато. Як ти цього не розумієш!? 

---- Не тобі вирішувати, ---- штовхнувши його я вибігла з кімнати. 

Зараз мені потрібно залишитися на одинці з собою.