Мама для Зефірки - Поліна Ендрі

Чоловік стояв, як укопаний. Ні, серйозно, що це зараз було? Він не розумів. Він відчував себе якимось використаним дуриком, на якого щойно вилили відро бруду, а в чому він провинився перед цією чарівною незнайомкою, так і не зрозумів.

Зефірка акуратно смикнула його за рукав унизу.

- Татку? - покликала боязко. - Тат. Аліна на тебе облазилася? А за що вона облазилася?

Якби він сам розумів, за що. Іноді зрозуміти жінок – це ціле мистецтво.

Чоловік нахилився до доньки, знаходячи білі пухнасті валянки. Взявши один, потім і другий, спочатку розв'язав шнурок, просовуючи акуратно дитячу ногу.

- Ану давай сюди ніжку...

- АААА!

Гучний крик, що доноситься з ванної, перекрив раптово всі слухові рецептори. Чоловік миттю підвівся, повертаючись на жахливий гуркіт.

Там щось трапилося.

Підхопивши Зефірку під пахви, він швидко посадив дочку на диван і сам увірвався у ванну, вибиваючи плечима двері.

- Що трапилося, Аліно?

Дівчина стояла, тремтячи, обмотана рушником, в очах застигли сльози.

- Боже, ти ціла? - Не подумавши, схопив дівчину за голі плечі.

Вона кивнула, злякано тримаючись за рушник на грудях.

- Чорт, чорт, чорт! Це все через вас! - вона закричала в істериці, звинувачуючи у всьому його, хоч він розумів, що дівчина сьогодні пережила стрес, тому й мовчав.

Чоловік відсунув дівчину убік і подивився на залиту водою підлогу.

- Так, спокійно, тут лише прорвало трубу. Нічого страшного.

Аріна-Аліна здивовано підняла брови.

- Ви розумієтеся у цьому?

Він кивнув головою.

- Свого часу я підробляв сантехніком, - спочатку стягнув із себе пальто та піджак, кидаючи їх на борти ванної. Потім і роззувся, підтягуючи до ліктів рукава.

- Ану посунься, - спритно відсунув дівчину вбік, щоб звільнити собі простір, і придивився, з якого боку краще залізти. - А ще краще вийди з ванної і приглянь за Зефіркою Заодно забери мої речі.