Розлучення. Ти не отримаєш дочку - Ольга Вісмут

О ні. Це небезпечні думки! Потрібно викинути їх із голови.

Мені не можна занурюватися в минуле, тепер у мене своє життя. Є дочка та коханий чоловік. Навіщо порожні спогади? Назар залікував мої рани, зробив мене щасливою. Ось про кого я зараз маю думати!

Сідаємо за столик. Мир кличе офіціанта, той записує замовлення і йде.

Ми залишаємось самі.

Я напружено дивлюся на Мира. Боюся, що зараз він заговорить про наші стосунки. Але, попри мої побоювання, він починає розповідати про спільних друзів. Кого з них бачив, з ким поспілкувався.

І ні слова про наше минуле.

Тож я видихаю.