Місто грішних душ - Ірина Кузьменко

Від його слів по щоках миттєво потекли сльози. Батько продовжував кричати. Серена в німому страху стояла, ніби прикута до підлоги. Коли він замахнувся, навіть не здригнулася. У голові промайнули слова Ісаака: «Ти реалізовувала всі свої основні потреби: фізичні, психологічний комфорт, самореалізацію, безпеку? Чи продовжуєш далі жити в статусі жертви? Здається, про це ми вже говорили».

— Хантер говорив переконливіше, ніж ти, — тихий шепіт вирвався з її вуст.

Містер Блек стиснув кулаки. Його обличчя перекосилося від гніву. Серена поглянула на його руки й мимовільно зробила крок убік. Внутрішній голос кричав: «Біжи!»

Був лише один шанс вибігти з кімнати, і Серена ним скористалася. Батько, перехопивши її за руку біля східців, сильно сіпнув. Вона, оступившись, зойкнула. Блек відпустив її руку, і Серена покотилася по східцях.

Марина, стоячи біля дверей, чула крик батька й раділа. Однак, коли настала тиша, а через секунду почувся гуркіт, напружилася й тихенько вийшла. Побачивши сестру, яка лежала на першому поверсі непритомною, закричала й збігла донизу.

Поглянувши на батька, голосно промовила:

— Що ти зробив?                 

Блек спустився й, схилившись, нащупав пульс на шиї Серени.

— Я нічого не робив. Вона сама впала, — захитав головою.

— Боже-е-е, у неї кров сочиться на скроні! — зарепетувала від жаху.

— Викликай швидку!     

Руки в Марини трусилися. Вона, діставши телефон, із першого разу не могла натиснути на кнопки. Батько вихопив з її рук телефон і, набравши номер швидкої медичної допомогти, передав слухавку доньці. Вона, викликавши швидку, вимкнула телефон і перевела погляд на батька.

— Їдь із нею.

— Про тебе не говорити. Це я вже зрозуміла.

— Я не винний.

Марина захитала головою і, піднявшись у кімнату Серени, нашвидкуруч зібрала деякі речі. Коли приїхала швидка, вона поїхала із сестрою в лікарню.

Міряючи кроками коридор лікарні, Марина, почувши, як дзеленчить телефон у сумці, дістала його. Телефонував батько.

— Батьку, те, що ти мені телефонуєш кожні п’ятнадцять хвилин, ситуації не змінить! Лікар повідомив, що в неї легкий струс мозку. І Серена залишиться в лікарні. А я повертаюся додому! — злісно промовила Марина в слухавку й скинула вхідний дзвінок.