Відверто про Клавдію - Деніел Кіз

— Що така красуня, як ви, робить тут о цій порі?

— Спізнилася на автобус до Ланкастера. А ви?

Чоловік позіхнув і витер носа рукавом.

— Зустрічаюся де з ким у справі. А що в Ланкастері?

Вона впізнала симптоми людини, якій конче потрібна доза.

— Поживу там у декого.

— Якщо хочете, відвезу вас, коли закінчу зі своїми справами, — запропонував він. — Краще, ніж чекати до опівдня.

Клавдія прийняла його пропозицію та приєдналася до нього за грою в пінбол.

Він сказав, що його звати Роберт Реймонд Новатні, але вона може кликати його Боббі. Йому не надто сподобалось ім’я Клавдія, тож він вирішив називати її Лавді.

Приблизно за годину до вокзального вестибюля увійшов невисокий лисий чоловік, озирнувся з осторогою і рушив до чоловічої вбиральні. Новатні перепросив і пішов слідом за ним. За кілька хвилин лисий вийшов і зник, а коли Новатні знову приєднався до Клавдії, то вже був у сорочці. Зі спокійного виразу обличчя і звужених зіниць вона зрозуміла, що він щойно вколовся.

— А тепер я відвезу вас, — сказав Боббі, — але спочатку маю навідатися до хлопця, який винен мені гроші.

Він вивів її надвір до бувалого в бувальцях «фольксвагена» бронзового кольору.

— Це мого брата. Не вірю в марнування коштів на тачки.

Вони поїхали до будинку в східній частині Колумбуса, і поки Новатні вів свої справи, Клавдія чекала в машині. Повернувшись за десять хвилин, він прослизнув за кермо і проспівав:

— Наступна зупинка — Ланкастер!

Вони їхали на південь трасою 33, Новатні весь час говорив, справляючи враження розумного і начитаного. Зараз, отримавши свою дозу, він здавався твердим і сильним, тим, хто може про себе подбати. Клавдія відчувала, що його вабить до неї, та й сама вважала його чарівним.

Новатні висадив її біля трейлера Келлі, та коли вони побачили ньюфаундлендів у дротяній загороді й почули, як зсередини гавкають ще собаки, він швиденько записав два телефонні номери на клаптику паперу.

— Лавді, якщо не схочеш лишатися тут, зателефонуй мені на один із цих номерів. Я приїду й заберу тебе.

Потім розвернув свій «фольксваген» і поїхав.

Після вечері — коли Клавдія усвідомила, що, окрім двох дітей, у трейлері спатимуть троє собак — вона попросила дозволу скористатися телефоном.

За першим номером відповіді не було (то був номер його брата), а другий, як виявилось, належав сусідові Боббі, і той погодився покликати його до телефону. Після довгого очікування вона почула знайомий голос.

— Це Лавді, — сказала вона. — Приїдь і забери мене.

Він забрав її за дві години.

Новатні відвіз Клавдію до своєї квартири на Вілсон-авеню і пояснив, що з ним мешкає його близький друг Діно Політіс.

— Іноді до нас заходить дівчина Діно, Ельсі Мей. Але якщо буде надто людно, я впевнений, що Діно виїде.

Тієї ночі, коли Клавдія розвішувала свій одяг у шафі в спальні, вона побачила на полиці шприц, гумову стрічку й порожні пергамінові конверти. Також там був пістолет.

Коли вони опинилися в ліжку, попри фізичну й душевну втому, вона відповідала на його пестощі.

Невдовзі Клавдія почала усвідомлювати, що через її забудькуватість, через те, як вона постійно губить хід розмови, Боббі й Діно вважають її тупою й розмовляють при ній так, наче вона дитина.

Вона незабаром дізналася, що Діно має власну справу — обшиває алюмінієм стіни будинків, — і часом Боббі працює на нього. Також переконалася, що від дози до дози Боббі витримує не довше восьми годин, і зрозуміла, чому він не вірить у марнування грошей на тачки.

Але Діно був проти наркотиків. Він ніколи не дозволяв Боббі їхати з ним на обшивку будинку, коли той був під кайфом. За це вона поважала Діно.

Боббі все більше непокоївся через брак грошей. Він наполіг, що її чеків соцзабезпечення замало, і допоміг Клавдії влаштуватися танцівницею ґоу-ґоу в «Латинські квартали». Там вона зустріла Свинаря, який приходив дивитися на її танці щоразу, як бував у Колумбусі, і завжди возив її на сніданок. Попервах Боббі ревнував, але вона запевнила, що їхні стосунки зі Свинарем суто платонічні.

За місяць після переїзду Клавдії виїхав Діно Політіс, і приблизно в той самий час вона дізналася, що Вікі Генкок — її партнерка в «Нереальних фантазіях» Філа Ґері й колишня коханка — танцює в «Хитрому лисі». Вона призначила їй зустріч, і вони поновили свої любовні стосунки. Неважко було приховувати це від Боббі.

Але Клавдію турбувало, що серед інших танцівниць Вікі зажила репутації базіки. Після кількох келихів могла погрожувати, що звернеться до поліції щодо деяких власників бару, пов’язаних із синдикатом Цинциннаті/Дейтона. Ходили чутки, що вона риє собі могилу.

Якось увечері, коли вони сиділи в китайському ресторані на Броуд-стрит, Вікі зомліла та впала на підлогу. Лише напівусвідомлюючи те, що відбувається, Клавдія сиділа в трансі, доки менеджер викликáв «швидку». Вона знала, що має щось сказати, щось зробити, але лише коли Вікі винесли з приміщення й повантажили до «швидкої», Клавдія істерично заверещала, що не дозволить забрати її подругу саму.

— Вона непритомна! — кричала жінка. — Звідки мені знати, що ви, покидьки, її не зґвалтуєте?

Нарешті Клавдії дозволили поїхати з ними у «швидкій».

Вона бачила Вікі кілька разів після того, як її виписали з лікарні, а потім та зникла. Ніхто в «Хитрому лисі» не знав, куди вона поділася.

За місяць Клавдія почула у вечірніх новинах, що обгоріле жіноче тіло, знайдене дейтонською поліцією у віддаленому районі 10 червня 1977 року, нарешті ідентифіковано. Двадцятишестирічну Вікі Генкок — вуличне ім’я Наліпка — застрелили, запхали до багажника її ж автівки й підпалили.

Клавдія була приголомшена. Вона уявляла собі вродливе тіло Вікі, обгоріле дотла. Її, мабуть, ідентифікували за зубною картою. Певно, проводився розтин, і їм довелося різати шкіру Вікі. Клавдія вибігла до спальні й розридалася.

Вулицями ходили чутки, що Наліпка поїхала з Колумбуса, тому що боялася. Хоча її хлопець — Ґері Вейн Купер на прізвисько Кадилак — і був заарештований, усі казали, що він лише виявився крайнім. Жінки стверджували, що один із власників барів ґоу-ґоу в Колумбусі замовив її кілеру з Дейтона. Клавдія знала, що люди, які керують барами, хотіли, щоби це стало своєрідним попередженням іншим танцівницям та офіціанткам тримати рота на замку.

У її очах стояли сльози, коли вона розповідала мені про вбивство Вікі Генкок.

Я вирішив не згадувати розповіді Філа Ґері про те, як дейтонська поліція виявила, що Вікі Генкок колись працювала на нього, і попросила Говарда Чемпа допитати його. Філ казав, що Чемп переглянув той самий відеозапис, котрий бачив я — «Нереальні фантазії» з Вікі, Ліндою та Клавдією в ролі лесбійського любовного трикутника, — і що Чемп позичив його, щоб зробити копію для архіву Департаменту шерифа.

Це було за дев’ять місяців до того, як він зустрів Клавдію й заарештував її.

2

Що далі, то все більшого стресу завдавало Клавдії спільне життя з Боббі, і вона не знала, як із цим упоратися. Літня спека діймала, а грошей на кондиціонер не було. Жінку турбувало, що її чек на вісімдесят три долари соцзабезпечення на місяць іде на сплату його вісімдесятидоларової помісячної