Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен - Володимир Львович Єшкілєв

Бау – хтонічне божество гірської Ассирії (доісламського Курдистану).

(обратно) 80

Шалішин – полководець (іудейськ.).

(обратно) 81

Фраат ІV – парф’янський цар у 158–175 рр.

(обратно) 82

Харизма – букв. дар (грецьк.). Особлива благодать Бога, що надається визначним людям і родам. Аналогічне до германського «гіфт», церковнослов’янського – «живот».

(обратно) 83

Неєм. 5:12.

(обратно) 84

Аршакиди – парф’янська династія царів (240 р. до Р. Х. – 224 р. після Р. Х.), до якої належав цар Фраат I V.

(обратно) 85

Червень – липень.

(обратно) 86

Гедеон, Давид, Маккавеї – біблійні герої єврейського народу.

(обратно) 87

Василій І Македонянин – імператор Візантії у 867–886 рр.

(обратно) 88

Стратопедарх – один із найвищих чинів у візантійській армії IX ст.

(обратно) 89

Ані – у IX ст. це місто було столицею Вірменського царства.

(обратно) 90

День втечі Ашинів на захід – 631 р.

(обратно) 91

Десять стадій – близько двох кілометрів.

(обратно) 92

Павликіани – секта маніхейського напряму, заснована у 650–656 рр. Костянтином-Сильваном з Кивосу (Вірменія). Секта досягла розквіту при «єпископі» Карбісі, який збудував фортецю Тетріка. У 872 р. візантійські війська розгромили павликіан і розсіяли їх. Для секти були характерні відкидання Старого Завіту та культу Діви Марії. На богослужіннях практикувались оргії.

(обратно) 93

827 р.

(обратно) 94

Каспійське море.

(обратно) 95

Бейрис (або Байрас) – дух мороку в релігіях племен Північного Уралу.

(обратно) 96

Епоха Ту-кю – 550–631 рр.

(обратно) 97

У роки Раш-Хазарі – як держава Хазарія виникла у VII ст., а близько 798 р. прийняла іудаїзм як державну релігію.

(обратно) 98

Ахура-Мазда – верховне божество стародавніх іранських аріїв, що сповідували вчення Зороастра.

(обратно) 99

Числа 22:21–23.

(обратно) 100

Єзек. 25:17.

(обратно) 101

Єремія – старозавітний єврейський пророк. Народився в сер. VII ст. до н. е. Був обраний Ягве на пророче служіння близько 626 р. до н. е. Єремія попереджав царів Єрусалима, що їхня недбалість до віри Авраамової знищить Ізраїль і трон Давида. За це Єремію переслідували, ув’язнювали. В 605 р. до н. е. він продиктував Варуху пророцтво падіння Єрусалима, а 586 р. до н. е. став сучасником і свідком загибелі міста і Вавилонського полону євреїв. Згідно з переказом, Єремія, перед тим як піти в Єгипет, де він помер, сховав Кивот Завіту в печерах гори Нево.

(обратно) 102

Сто індиктів – 1500 років.

(обратно) 103

За часів Рамзесів – епоха ХІХ – ХХ єгипетських династій. Рамзес І став фараоном у 1306 р. до н. е. Рамзес ХІІ скинутий з престолу в 1071 р. до н. е.

(обратно) 104

Осохорн І – другий фараон ХХІІ династії, син Шешонка І, нубієць за походженням. Правив Єгиптом у 925–889 р. до н. е.

(обратно) 105

Пта – бог-охоронець Нижнього Єгипту, де вважався верховним божеством до введення офіційного царського культу Амона-Ра.

(обратно) 106

Пресвітер – священик (грецьк.).

(обратно) 107

Сьомий Вселенський собор, або ІІ Нікейський, відбувся у Нікеї 787 р. Собор відновив поклоніння іконам. Восьмий Вселенський собор проходив у Константинополі у 866–867 рр. На ньому відбувся «фотіанський» розкол (за іменем патріарха Фотія) Церкви на західну та східну.

(обратно)