Матадор. Нотатки авантюриста, Ігор Зарудко

те, щоб ти переспав з його дружиною. Є фотки, на яких він зраджує свою дружину. Точніше, порушує контракт, за умовами якого він втрачає двадцять п’ять відсотків своєї нерухомості. А нам треба зробити так, щоб ці фотки ніде не випливли. Такий підсумок тебе влаштовує? – посміхаючися, спитав Шалапут.

– Припустімо. А звідки взялися фотки з практиканткою й О. П.? – поцікавивсь я.

– Та, мабуть, вона це все спланувала й прийшла на зустріч не сама, а з фотографом, який усе й зняв.

– П…здець. От що я можу тобі сказати, друже. Тільки зрозумій мене правильно. Я не проти взятися за цю справу. Але… але, чуваче, як я з нею пересплю? Вона в мій бік навіть не гляне! Подивися на неї, – я тицьнув йому в обличчя фотографії Анніти, дружини О. П., – і на мене.

– У тому-то й вся сіль. Клюне. Я показував твої фотки О. П., і він сказав, що теоретично ти її типаж. Він навіть мені сказав, що вона зі схожим на тебе колись зустрічалась.

– Схожих на мене нема, – обурено перебив я.

– О’кей.

– Не «о’кей», а нема.

– Добре. Вибач, – вибачився Льоха й ковтнув пива. – Ну то що, до бою?

– А що я втрачаю? Нічого. До бою, – сказав я і також ковтнув пива.

– Тоді ось тобі мій план, – Шалапут розгорнув блокнот.

Його план ми обговорювали близько години. Сварилися, сміялися. Насамкінець дійшли спільних висновків і дали назву нашій першій справі – «Аннітині відсотки». Льоха замовив ще по кухлю пива. Ми випили за успіх грандіозної справи, яка починалась із завтрашнього дня й кінця якої особисто я не бачив.

27

Льоха-Шалапут передав мені всі необхідні координати Анніти, місця, де вона буває, і, головне, де розташована її модельна студія. Виявилося, що в О. П. нерухомості ого-го! Заміський будинок у мальовничій частині Харківщини з видом на річку, дві квартири в Харкові (одна з яких на Сумській, інша на майдані Рози Люксембург), паб на Пушкінській (у якому ми з Льохою якраз і сиділи) та ресторан на околицях Харкова. Цю інформацію, за словами Шалапута, О. П. надав нам для того, щоб ми детальніше ознайомилися зі справою, ужилися в ролі, дізналися про місця, де часто буває Анніта, і склали про неї своє уявлення. Так би мовити, з висоти свого професіоналізму. За одним із пунктів нашого з Шалапутом плану мене треба було зробити відомим тренером. Я мав провести тренінг для моделей з агентства, у якому працювала Анніта. Зробити це було неважко. Ми розвісили чимало постерів у районі агентства й трохи менше по основній дорозі до нього. Зміст афіші був такий: «Скандальний тренер Ігор Зарудко дає один-єдиний тренінг у Харкові: “Як поставити в позу себе, щоб не поставили в позу тебе”». Там-таки був зазначений час, місце зустрічі й контактний телефон Льохи-Шалапута. А ще красувалася змонтована фотка, на якій я розмахую руками десь перед сотнею людей. Директор їхнього агентства клюнув швидше, ніж ми розраховували. За кілька днів він набрав Льоху.

– Добрий день. Вас турбує Б. Г. О., – почав директор.

– Добридень, – поважним тоном відповів Шалапут.

– Ви Ігор Зарудко? – спитав той.

– Ні, я його менеджер, – тим-таки тоном відповів Льоха.

– Я директор агентства «…» моделей у Харкові й хотів би потрапити на тренінг Зарудка.

– На жаль, це неможливо. Усі місця вже зайняті, – закрутив мій компаньйон.

– Я заплачу, – наполягав Б. Г. О.

– Усі учасники тренінгу заплатили. Такі умови. Але Ігор проводить тренінг для визначеної кількості осіб, щоб кожному приділити увагу. Я думаю, ви, як керівник, мене розумієте.

– Так-так. Звісно, розумію, – підтримуючи марку гарного керівника, протягнув директор. – А коли він іще буде проводити тренінг? Я б хотів, щоб він провів його для моїх моделей. У мене комплексне виховання. Ми серйозне агентство.

– Найближчі чотири дні в нас розписані. У нас заплановані тренінги в чотирьох містах, а потім Ігор хотів відпочити, – закручував Льоха далі.

– І нічого не можна придумати?.. Я в це не вірю, – уключаючи вже свої важелі переконання, заперечив Б. Г. О.

– Може, Ігор почне свою відпустку трохи пізніше й проведе тренінг для ваших моделей. Давайте я з ним поговорю та зателефоную вам сьогодні ввечері.

– Це було б чудово, – зрадів директор. – А скільки це мені коштуватиме?

Льоха назвав нічогеньку суму, але той погодився. Увечері він йому передзвонив і назначив дату. Я мав вести тренінг для модельного агентства через чотири дні. За цей час нам треба було вивчити звички й життєву позицію Б. Г. О., щоб казати саме те, що він хоче почути. Виявилося, що в нього не дуже веселе життя. Займається сексом з кількома своїми моделями, годує їх обіцянками про Мілан і Париж, а увечері повертається додому, де на нього чекають дружина й шестирічний син Коля. Я готувався до тренінгу, щоб не провалити початок операції. Читав тематичну літературу, переглядав «Камасутру», щоб дізнатися, чого треба людям для насолоди. Напередодні, увечері, я провів тренінг із Шалапутом. Той залишився задоволений. Скажу вам чесно, ми й на грам не знаємо, на що здатні!

Час «ікс» настав. Ми викликали таксі класу «люкс». До нас під’їхав сріблястий мерседес класу «С». Ми сіли. Льоха дав мені останні настанови. Перевірили легенду моїх напрацювань. Я був одягнений у трохи поношені й уже не дуже модні брендові шмотки: кеди, які я позичив у знайомого (ці кеди він привіз із відрядження з США, теоретично в Харкові таких не знайдеш), потерті на колінах джинси й легкий светр вишневого кольору. Коли ми під’їхали на місце, нас зустрів Б. Г. О. Ми потиснули руки й відрекомендувались.

– Забрати ваші речі? – спитав він. – Ви ж, мабуть, з дороги?

– Дякую, – сказав я врівноважено й неголосно. – Ми відправили їх на таксі до нашого готелю.

– Тоді можемо йти, – мовив Б. Г. О. і показав рукою в бік входу в агентство.

Ми рушили. Коли ми увійшли досередини, мені здалося, що я потрапив у рай з купою сексуальних янголів. Мої очі розбіглись. Я аж зрадів, що погодився на цю авантюру. І тут я побачив свою мішень – Анніту.

Вона була ще чарівнішою, ніж на фото. Її біле волосся спадало на плечі, наче вода водоспаду Вікторія. Плечі були прикриті ніжною червоною хустиною. Спідниця ледь прикривала довгі стрункі ноги. Про фігуру говорити не буду, бо слів, щоб її описати, ще не придумали. Я застиг на місці й стрельнув у неї поглядом, який вона проігнорувала. Але я продовжував стріляти. Реакції – нуль. Не знаю,