Розкажи все - Чак Паланік

Оркестр стихає, а військовий корабель США «Оклахома» вибухає біля ватерлінії і починає йти на дно — справа від акторів. Рідке паливо горить — зліва від акторів — і пересувається в глибину сцени, де підпалює військовий корабель США «Західна Вірджинія». На авансцені японський торпедоносець «Накадзіма» завдає удару в корпус військового корабля США «Каліфорнія».

Японські винищувачі «Зеро» атакують серійний номер, зрешечують хор кулями. Пікірувальні бомбардувальники «Айті» атакують Перл Байт і Тоні Кертіса[160], нагадуючи вибух червоного сиропу з кукурудзи, а невгамовні перископи японських надмалих підводних човнів снують туди-сюди за рампою.

Коли «Арізона» починає перекидатися, ми бачимо, що Кетрін Кентон, волаючи, мчить до позиції гармати лівого борту і стягує з сидіння тіло мертвого старшини-артилериста. На грудях її оливково-сірої форми вишито напис: «Рядовий 1-го класу Гелман». Моя міс Кеті відтягує вбитого героя вбік і прикладає долоні до його грудей. Навколо неї вибухають гранати, літає шрапнель, а губи міс Кеті нечутно шепочуть молитву. Повіки загиблого моряка, якого грає Джекі Куґан, тріпотять. Юнак розплющує очі, моргає, — тепер міс Кеті колише його в обіймах, — дивиться в її знамениті фіалкові очі й каже: «Я в раю?» Він каже: «Ви... Бог?»

Навколо з вереском літають «Зеро», у них під ногами потопає «Арізона», яка занурюється в маслянисту, палаючу воду Перл-Харбора, а міс Кеті сміється. Цілуючи хлопця в губи, вона каже: «Майже вгадав... Я Ліліан Гелман».

Оркестр не встигає зіграти наступну ноту, а міс Кеті стрибає вперед і випускає артилерійський набій у величезну палубну гарматну установку. Різко розвертаючи величезний ствол, вона веде його за пікіруючим бомбардувальником «Айті», чекаючи, коли він опиниться в перехресті її прицілу. Форма її моряка вправно забруднена і розірвана Адріаном Адольфом Ґрінберґом[161], на її криваві рани натякають яскраві латки з малинових скалок і гірського кришталю, пришиті навкруги кожної дірки від кулі. Співаючи перші такти своєї великої пісні, міс Кеті випускає набій і підриває ворожий літак, перетворюючи його на сліпучий вибух пап’є-маше.

Поза екраном чийсь голос кричить: «Зупиніть!» Жіночий голос кричить, перекриваючи звуки скрипок і валторн, ракетний і автоматний вогонь, кричить: «Та твою мать, зупиніть!» Гупаючи, центральним проходом театру йде жінка — одна рука піднята, вона тримає сценарій, скручений так щільно, наче це поліцейський кийок.

Оркестр різко припиняє грати. Співаки замовкають, їхні голоси загасають. Танцюристи уповільнюються і зупиняються, а винищувачі звисають після несподіваної зупинки, повільно рухаючись, між повітрям і землею, з невидимих дротів.

З авансцени, під кутом 180 градусів, ми бачимо, що ця жінка, що кричить, — сама Ліліан Гелман, і вона каже: «Ви руйнуєте історію! Заради кохання Анни К. Нільссон[162], я, начебто, не шульга»!

Під цим самим кутом ми бачимо, що театр майже порожній. Кінґ Відор і Віктор Флемінґ[163] сидять у п’ятому ряді, притиснувши голови один до одного, й шепочуть. Набагато далі, у пустому партері, сиджу я поряд із Теренсом Террі, ми обоє ледь тримаємо немовлят на колінах. На підлозі, біля наших крісел, тісняться інші підкидьки — вони звиваються, як черв’яки, і белькотять, лежачи в плетених кошиках. Пухлі рожеві ручки трясуть різними брязкальцями — ці кіндери займають майже всі місця навколо нас.

«Краще б тобі сподіватися, що це шоу провалиться, — каже Теренс Террі, підкидаючи на коліні белькітливе немовля. — До речі, де наш фатальний гульвіса?»

Я кажу йому, що Вебб, мабуть, справді зненавидить міс Кеті після того, що вчора трапилося.

На сцені Лілі Гелман кричить: «Увага всім! Почнімо спочатку». Японська імператорська армія заходить на поземний політ над Гонолулу, щоб висипати свій смертоносний вогняний вантаж із пекельної смерті на Констанс Талмадж[164].

Зразок Вебстер зараз проходить лікування у «Докторз госпітал». Аби не з’являтися в таунхаусі, міс Кеті бере участь у репетиціях, а Вебстер Карлтон Вестворд III одужує від незначних рваних ран на руках і торсі.

Террі каже: «Подряпини від нігтів?»

Удома, кажу я, приходять усе нові й нові сиділки. Черниці та соціальні працівники. Свіжих другосортних немовлят доставляють і далі, а міс Кеті відмовляється обрати. За останні кілька днів кожна нова дитина здається не стільки благословенням, скільки прегарною бомбою сповільненої дії. Неважливо, наскільки сильно ти її любиш і обіймаєш — вона все одно може вирости у Мерседес МакКембридж. Незважаючи на всю любов, яку ми виливаємо на дитину, вона все одно може розбити нам серце, якщо стане Сідні Скольски. Все ваше виховання, і хвилювання, і дбайлива увага можуть призвести до появи ще одного Ноеля Коварда. Чи звалить на людство ще одного Алена Рене[165]. Досить просто поглянути на Вебба і побачити, що жодна кількість кохання міс Кеті його не врятує.

Підкидьок, якого я тримаю, має на зап’ястку вишитий браслет, на якому зазначено: «Незапитаний хлопчик номер 34».

Це сміховинно — сама ідея того, щоб я виховувала дитину, на додачу до того, що мені треба панькатися з міс Кеті. Немовля — така чиста дошка, це те ж саме, що тренувати дублера на роль, яку ти більше грати не будеш. Ти справді сподіваєшся, що заміна віддасть п’єсі належне, але потайки хочеш, щоб критики сказали: ти грала цього персонажа краще.

«Не дивись на мене, — каже Террі, жонглюючи сиротою. — Я зайнятий: намагаюся піднятись».

Незважаючи на неодноразову можливість загинути в аварії чи на обіді у «Каб Рум» із Лілі Гелман, міс Кеті запросила Вебба пожити в її таунхаусі — щоб ми могли краще відстежувати майбутні чернетки його ще не написаної книжки. Вона зізналася: тепер, коли вона знає, що Вебстер насправді вбивця-психопат, безжальний і холоднокровний, тепер їхнє сексуальне життя стало таким пристрасним, як ніколи раніше.

Саме Вебб приніс цей проект міс Кеті, дав їй почитати сценарій і сказав, що вона ідеально зіграє енергійну Гелман, яку зваблює Семмі Девіс-молодший і яка спускається на парашуті на пляж Вайкікі, не маючи при собі нічого, окрім пляшки крему від засмаги та наказів затримати наступ імператорської армії. На цьому шляху вона закохується в Джої Ленсінґ[166]. За словами Вебба, ця провідна роль просто гарантує їй премію «Тоні».

За словами Теренса Террі, зразок Вебстер просто підготовляв мою міс Кеті. За останні кілька років вона опинилася в невідомості. По-перше, тому що відмовлялася від театральних і кінопроектів. По-друге, тому що не стежила за своїм сивим волоссям і вагою. Підростало ціле покоління молодих людей, які ніколи не чули ім’я Кетрін Кентон і не пам’ятали більшої частини роботи міс Кеті.