Твори в 4-х томах. Том 4 - Ернест Міллер Хемінгуей

1941

Навесні Хемінгуей з Мартою Гелхорн від'їжджають на Далекий Схід (Гонолулу — Маніла — Гонконг — Сінгапур — Китай); їхні кореспонденції друкуються у нью-йоркській газеті «Пост мерідієм».

Через п'ять днів після нападу Гітлера на Радянський Союз, 27 червня, Хемінгуей уже з Куби телеграфує в Москву: «На всі 100 % солідаризуюсь з Радянським Союзом в його збройній відсічі фашистській агресії. Народ Радянського Союзу своєю боротьбою захищає всі народи, що борються проти фашистського поневолення».

Літо і осінь Хемінгуей працює спочатку на Кубі, потім в долині Сан-Веллі (шт. Айдахо). Як тільки США вступили у другу світову війну (3 грудня 1941 р. японці напали на американську військову базу Пірл-Харбор), Хемінгуей пропонує НАНА свої послуги військового кореспондента, але американський уряд не пускає на фронт журналістів. Хемінгуей залишається на Кубі.

1942–1943

Хемінгуей обладнує власний катер «Пілар» військовим та спеціальним акустичним спорядженням і, діставши згоду американського посла Брадена та кубинського уряду, протягом двох років патрулює в Карібському морі, де з'являються німецькі підводні човни.

1944

у травні Хемінгуей прибуває до Англії як військовий кореспондент; вилітав з англійськими льотчиками на бойові завдання, 6 червня разом з американськими військами висаджується на Нормандському узбережжі. В серпні, випередивши 4-у американську піхотну дивізію, до якої був приписаний як військовий кореспондент, Хемінгуей із загоном французьких партизанів входить у містечко Рамбуйє, передмістя Парижа, а потім і в Париж.

У Парижі Хемінгуей зустрічається з Пікассо та іншими давніми друзями, знайомиться з Ж. — П. Сартром і Сімоною де Бовуар. Виїжджає на діючі фронти в Ельзас і Лотарінгію.

1945

У березні Хемінгуей приїздить до США; в грудні розлучається з Мартою Гелхорн.

1946

У березні письменник одружується з Мері Уелш — американською кореспонденткою, з якою познайомився в Лондоні. Живе він переважно в «Фінці Віхії», восени їздить на полювання в Західні штати. Допомагає матеріально колишнім іспанським республіканцям, що живуть на Кубі, а також кубинським борцям проти диктатури Батісти.

Навесні Хемінгуей починає працювати над автобіографічним романом, умовно названим «Едем». Роман залишився в архівах письменника.

1947

Хемінгуей починає писати ще одну книжку, умовно названу «На землі, на воді і в повітрі», в якій хоче об'єднати свої враження про другу світову війну.

Кінець сорокових років був періодом розпалювання «холодної війни», засилля реакції в політиці США. Хемінгуей у бесідах з друзями, в листах різко засуджує політичний курс уряду США.

1948

Хемінгуей перевидає роман «Прощавай, зброє», антимілітаристська передмова до якого є своєрідною відповіддю письменника на дії уряду.

Восени разом з дружиною Мері Уелш відпливає до Європи — подорожує шляхами своєї молодості. Відвідує Італію.

1949

Хемінгуей відкладає роботу над великою книгою про війну і починає писати новелу про полювання. У березні під час нещасливого випадку на полюванні захворює і в тяжкому стані опиняється у лікарні в місті Падуя.

Видужавши, в травні повертається до Гавани. Продовжує працювати над новим твором — новела про полювання переростає в роман «За річкою, в затінку дерев».

Влітку подружжя Хемінгуеїв живе на Кубі, а восени виїздить до Парижа.

1950

Весну й літо Хемінгуей живе у Парижі. В лютому — липні роман «За річкою, в затінку дерев» друкується в журналі «Космополітен». У вересні книжка виходить у світ у Нью-Йорку.

У грудні Хемінгуей починає працювати над серією творів, які умовно називає «Море в молоді роки», «Далеко від моря» і «Море і життя».

1951

У січні Хемінгуей повертається до сюжету етюду «Блакитна вода» (вміщена в «Есквайрі» в 1936 p.), що згодом ліг в основу повісті «Старий і море». В лютому повість було завершено. У червні в Мемфісі померла мати письменника.

1952

У вересні повість «Старий і море» була надрукована в журналі «Лайф» і окремим виданням. За цю повість автору було присуджено найвищу літературну премію США — премію Пулітцера за 1952 р.

1953

Влітку Хемінгуей з дружиною вирушає в подорож. Спочатку вони відвідують Іспанію, в основному — Мадрід і місця, змальовані в романі «По кому подзвін». На початку серпня Хемінгуей з дружиною відпливає до африканського узбережжя, кілька місяців полює в Кенії і Танганьїці, відвідує сина Патріка, який оселився в Африці.

1954

24 січня сталася аварія спортивного літака, в якому подорожували Хемінгуей з дружиною. Наступного дня потерпілих намагаються перевезти в Найробі, але літак загорається на старті, і Хемінгуей дістає нові опіки й важкі рани. В газетах з'являються некрологи про письменника.

У березні Хемінгуей повертається до Європи, а в травні — на Кубу. В жовтні Хемінгуею присуджено Нобелівську премію з літератури.

У січні, квітні й листопаді в журналі «Лук» з'являються африканські нариси письменника.

1955

Хемінгуей починає роботу над книжкою про сафарі і планує нову поїздку до Африки. В червні до нього приїздить Леланд Хейуорд — постановник майбутнього фільму «Старий і море». В серпні прибуває уся робоча група кінематографістів разом з відомим американським актором Спенсером Тресі, якого запрошено на роль Старого. Під час роботи над фільмом здоров'я письменника значно погіршується.

1956

У квітні зйомки фільму поновлюються, і Хемінгуей разом з акторами вирушає в експедицію до берегів Перу. В кінці року він приїздить до Іспанії. Через стан здоров'я поїздки до Африки йому категорично заборонені.

Під час цієї подорожі до Європи Хемінгуей знаходить у Парижі свої давні папери й записники.

1957–1958

Хемінгуей повертається на Кубу. На острові розгортається революційний рух під проводом Фіделя Кастро, якому письменник дуже симпатизує і в перемогу якого вірить. Зиму Хемінгуей живе у Сан-Веллі, звідки уважно стежить за кубинськими подіями. В інтерв'ю американському журналісту Е. Уотсону він каже: «Я— за революцію Кастро, тому що її підтримує народ. Я вірю в його справу». І пізніше неодноразово виступає на підтримку кубинської революції. Його висловлювання, надруковані в уругвайській газеті, використав Фідель Кастро у своїй промові в важкому для революції липні 1959 р.

Хемінгуей працює над автобіографічною книжкою про Париж 20-х років («Свято, що завжди з тобою»).

1959

Влітку Хемінгуей живе в Іспанії і спостерігає боротьбу двох відомих матадорів — Луїса Домінгіна і Антоніо Ордоньєса. Восени переїздить до США в Кетчум. Працює над нарисом про іспанську подорож для журналу «Лайф».

1960

У січні письменник повертається на Кубу, нарис про кориду переростає у великий твір.

У лютому Хемінгуей гостинно зустрічає радянських людей — А. І. Мікояна і очолювану ним урядову делегацію, що прибула на Кубу.

У кінці травня черговий міжнародний конкурс ловців великої риби ім. Ернеста Хемінгуея проходив під девізом «Спорт — народу». На одному з 55 човнів — катері «Кристал» —