Мама для дочки рятівника - ліліанаа

АВЕНІР

Як тільки я зайшла в квартиру швидко написала повідомлення подрузі.

Я: Арія, привітик! Швидко їдь до мене, мені потрібна твоя допомога. - відповідь отримала відразу, люблю її, що ніколи не тримає непрочитане повідомлення.

Арія: Привіт, вже їду. - я кинула телефон на ліжко і підійшла до гардеробу. Відкривши двері я дістала всі можливі свої сукні.

Поки чекала Арію я знайшла свою улюблену сукню та одягнула. Вона була довгою із закритими плечами. Я почула дзвінок в двері і пішла відривати. Арія зайшла в квартиру і оглянула мене.

 - Авенір, а ти куди зібралася? - запитала вона і посміхнулася, ми пішли на кухню і я поставила чайник.

 - На побачення. - тихо сказала я.

 - Щоо? З ким? - вона з радощів підбігла і обняла мене, я засміялася.

 - Пам'ятаєш я тобі розказувала про чоловіка який врятував мене коли я тікала від Тарло? - я зробила нам чай і ми сіли за стіл.

 - Так, але ми з тобою й досі не знаємо хто це. - сумно сказала вона.

 - Цей чоловік Картер Дженкінс. - вона поперхнулася чаєм і глянула на мене.

  - Нічого собі в тебе рятівник. Відомий власник готелю "Рія" та співвласник з твоїм братом готелю "ЕйвА". - вона відпила чай і оглянула мою сукню.

 - Так з ким на побачення йдеш? - поцікавилася вона і поставила чашку на стіл.

 - З Картером. - сказала я, Арія застигла на місці. Вираз її обличчя не то, що в шоці був.. тут навіть не описати словами.

 - Ти жартуєш? Ти бачилася з ним раз в житті.. чи я чогось не знаю? - прискіпливо глянула вона на мене.

 - Арія, рідненька моя.. я тиждень вже живу у нього.. - сказала я і вона вибухнула. Ходила по кухні і задавала кучу питань.

 - ти живеш у Дженкінса? Тиждень? Як ви з ним зустрілися? Чому запропонував тобі жити у нього? Як він ставиться до тебе? Між вами щось було? Він тебе кохає? А ти його кохаєш? Господи, Авенір, чому я тільки зараз дізналася? - вона сіла і стурбовано глянула на мене.

 - Я все розкажу. - сказала я.

 - Я слухаю. - сказала вона і не зводила з мене свого прискіпливого погляду.

 - Після того як він мене врятував, ми зустрілися на відкритті готелю "ЕйвА", тоді я дізналася, що у нього є дочка. Я ще тоді пізнім вечором в готель йому під двері записку просунула, але він впіймав мене, я змогла втекти від його питань. Потім коли я повернулася в ЛА я ж працювала у дитячому центрі і там загубилася його дитина, я знайшла її. Через деякий час він мені телефонує, але він не мені повинен був подзвонити, а якомусь чоловікові. Потім я перекинулася словами з його донечкою і вона мене запросила на вечерю до них, я спочатку відмовилася, але коли Картер сказав, що я її засмутила. То дізналася їхню адресу у Девіда і поїхала до них, вже тоді я залишилася у них на ніч. Точніше я заснула поряд з Ейворі, а вже потім як мені сказав Картер він відніс мене в свою кімнату, сам спав на дивані. На ранок він запропонував мені працювати нянею для Ейворі, я й погодилася. Вже через декілька днів я приступила до роботи. Він навіть мені квіти подарував один раз, Арія він подарував мені ромашки, ти ж знаєш як я їх обожнюю. А Тарло завжди мені тільки троянди дарував.. Тиждень тому Тарло якось знайшов мене і викрав разом з Ейворі, поки Картер був на роботі. Але він в той же вечір нас врятував, Тарло вистрелив йому в плече і він досі має рану через мене. Саме тому Картер сказав мені пожити у нього. - вона уважно мене слухала, посмішка на її обличчі ставала все більшою з кожним моїм словом.

 - Що там у вас ще було? - зацікавлено спитала вона.

 - Коли я приїхала до них вперше як няня, Картер мене поцілував.. - сказала я і легко посміхнулася.

 - ЩОО? - викрикнула вона.

 - Сьогодні зранку він також мене поцілував і нас спіймала його мама. - промовила я і поправила лямку на плечі.

 - Авенір, мені здається ви будете разом. Очевидно, що ви симпатизуєте один одному. - вона посміхнулася і обняла мене.

 - Але якщо ти зібралася йти в цій сукні, то вона не підходить для побачення. Ходімо оберемо кращу. - вона взяла мене за руку і повела в мою кімнату. Арія підійшла до гори суконь на ліжку і стала їх переглядати.

 - Мені здається саме ця сукня одурманить Картера. - вона дала мені сукню нижче коліна, з неглибоким декольте довгими рукавами з чорної сіточки. Вона вийшла з кімнати, я глянула на своє відображення у дзеркалі і переодягнула сукню.

 - Арія. - покликала я її і вона залетіла в кімнату, чому я посміхнулася.

 - Авенір, та ти нереальна красуня. - я сором'язливо посміхнулася.

 - Дякую, думаєш йому сподобається? - запитала я провівши руками по талії і глянула на подругу.

 - Я впевнена в цьому. Зараз зробимо легкий макіяж і укладку. - я повністю довірилася Аріїї, вона зробила мені легкий нюдовий макіяж та легкі локони з мого довгого волосся. Коли ми закінчили я глянула на себе в дзеркало і посміхнулася.

 - Чомусь мені здається, що ти посміхаєшся не тому як класно ти виглядаєш, а тому, що тебе твій красунчик вже чекає. - я підхопилася і глянула на неї.

 - Як? Уже чекає? - я стурбовано глянула на неї.

 - Поки я тебе фарбувала тобі прийшло від нього сповіщення, що він вже тут. А ще його чудово видно з твого вікна. - вона посміхнулася. Я підійшла до вікна і справді побачила Картера.

 - Звідки він знає мою адресу? - я глянула на неї.

 - Вони з твоїм братом друзі, тому я впевнена, що він тут завдяки йому. - я знову глянула на Картера та перевела погляд на Арію.

 - Як я виглядаю? - я запитала її і вона засміялася.

 - Та ти красунечка, якщо він не скаже яка ти неймовірна. То він тобі не потрібен. - ми обидві посміхнулися.

 - Тоді я пішла. - я ще раз оглянула себе в дзеркалі і ми пішли до вхідних дверей спускаючись на вулицю. Коли ми вийшли з під'їзду обоє глянули на Картера, ми підійшли до нього і він посміхнувся дивлячись на мене.

 - Авенні, ти шикарно виглядаєш. - я відчула легкий рум'янець на щоках. Я хотіла подякувати, але мене зупинила Арія.