Розлучення. Ти не отримаєш дочку - Ольга Вісмут
Несподівано усвідомлюю, що він давно не пише мені першим. Тільки відповідає на мої смс чи дзвінки.
А сьогодні я жодного разу не подзвонила йому, як вийшла з дому.
Кручу в руках телефон.
Написати чи ні? А раптом він зайнятий, і я заваджу. А раптом з Анжелою?
Мене гризуть сумніви.
Не в змозі прийняти рішення, просто вимикаю телефон і закидаю в ящик тумбочки біля ліжка.
Так і засинаю, не дочекавшись приходу чоловіка.
Мене будять кроки. Розплющую очі й сідаю на ліжку, притримуючи ковдру на грудях.
— Назар?
Чоловік стоїть біля шафи, вибирає сорочку. Судячи з вологого волосся, він нещодавно з душу.
— Каву зроби, — кидає, не дивлячись на мене. — Я поспішаю.
— Коли ти повернувся?
— Пізно. Ти вже спала.
Я дивлюся на його незім’яту подушку. І розумію, що він мені бреше.
Сьогодні мій чоловік ночував де завгодно, тільки не вдома…