Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти - Ірина Вільде

name="n18"> 18

Чи не правда? (нім.).

(обратно) 19

Ходіть уже, ходіть (нім.).

(обратно) 20

Гірський масив на Буковині.

(обратно) 21

Головна вулиця (нім.).

(обратно) 22

Ґранічери — румунські прикордонні жандарми. — Прим. авторки.

(обратно) 23

„українського ліцею" (рум.).

(обратно) 24

Пустощі — це не добре (нім.).

(обратно) 25

„Коли я був у Відні" (нім.).

(обратно) 26

„дуже добре" (рум.).

(обратно) 27

„Балади та ідилії" (рум.).

(обратно) 28

Кошбук Джордже (1866–1918) — рум. поет, у його творчості домінують селянські та патріотичні мотиви: зб. „Пряжа", „Пісні відваги".

(обратно) 29

Я хотіла (рум.).

(обратно) 30

„Православного ліцею" (рум.).

(обратно) 31

вулиця Садова (нім.).

(обратно) 32

Як вас звати? (нім.).

(обратно) 33

Русин (нім.).

(обратно) 34

четвертий ліцей (рум.).

(обратно) 35

Конференція — підсумкові іспити в гімназіях.

(обратно) 36

Діти (нім.).

(обратно) 37

Увага! (нім.).

(обратно) 38

Пролісок (нім.). Можливо, йдеться про фортеп'янну п'єсу П. Чайковського з циклу „Пори року".

(обратно) 39

Румунська пасторальна балада. Вважається однією з вершин румунського фольклору

(обратно) 40

Десь в маленькому краю,

Де земля є райська… (рум.).

(обратно) 41

Ось ідуть стежиною (рум.).

(обратно) 42

Сходять вниз долиною… (рум.).

(обратно) 43

угорець (рум.).

(обратно) 44

Історичний край у Східних Карпатах.

(обратно) 45

Великої Румунії (рум.).

(обратно) 46

три чабани (рум.).

(обратно) 47

незадовільно, погано (рум.).

(обратно) 48

мінус задовільно (рум.).

(обратно) 49

державні австрійські кольори.

(обратно) 50

отже (нім.). Йдеться про пом'якшене (альвеолярне, середнє між твердим і м'яким) [л] в українських говірках Буковини і подібне до нього [л] в німецькій мові, яке гімназисти, однак, вимовляли твердо, тобто неправильно.

(обратно) 51

„Ранковий листок" (нім.) — назва газети.

(обратно) 52

Я думаю, що ти нічого не матимеш проти (нім.).

(обратно) 53

У міжвоєнну добу Галичина була для Буковини особливо важливим епіцентром національно-культурного тяжіння, оскільки там, в умовах Польщі, зберігалися набагато сприятливіші і вільніші можливості культурного розвитку, насамперед завдяки вищому рівню національної свідомости українців.

(обратно) 54

У Західній Україні етнонім „українці" витіснив попередню самоназву — „русини" — щойно на поч. XX ст. Цей процес видозміни національного самоозначення означав поглиблення української ідентичності і її уніфікацію.

(обратно)