Метелики на шпильках. Б'є восьма. Повнолітні діти - Ірина Вільде

сопух — сморід

сорокатий — строкатий

сп'юшок — сплюшок (пестл. від сплюх)

спацерувати — проходжуватися, гуляти

співкотіти — засоромитись

спочинь — вільно (військова команда)

ссавець — тут: присосок

станція — квартира з повним утриманням (харчуванням, пранням тощо)

стрий(ко) — брат батька, дядько

стріпіхатий — недбало причесаний, розкуйовджений

ступінь — тут: градус, підвищення в аудиторії

суб'єктка — продавщиця

сухітник — хворий на туберкульоз

сфінґований — вигаданий; підроблений; симульований

схлібляти (з польськ.) — догоджати, лестити

талаган — бур'ян

тамбуріно — тамбурин, музичний ударний інструмент

танечниця — танцівниця

тарочко — гра в карти

тихолази — пантофлі, капці

тінник — абажур

тран — риб'ячий (китовий, тюленевий) жир

трей чобань (рум.) — три чабани

трема — хвилювання; страх; тремтіння

тресура — дресирування

триба — триб, шестірня

трут — гніт або висушений гриб трутовик, який займається від іскри і використовується для розпалювання вогню

туш — душ

убікація (польськ.) — клозет, убиральня

убрання — костюм; одяг

усна яма (з польськ.) — ротова порожнина

фаґас (польськ.) — прихвостень, підлабузник

файф (англ.) — грати на сопілці, флейті

фальбанка — оборка (вузька), шлярка (на сукні, фартушку тощо)

фата морґана — фата моргана (італ. fata morgana — фея Моргана) — різновид міражу; перен. щось примарне, нереальне, оманливе

фатерко — батечко; від нім. Vater — батько

ферії — канікули

ферцірунґ (нім.) — прикраса; оздоблення; орнамент; декорація

філіжанка — горнятко, чашка

філістер — самовдоволена обмежена людина з міщанським світоглядом; обиватель

фіфак — пустий, легковажний хлопець або молодий чоловік

фіякр — фіакр, бричка; легка карета

фордансер — платний партнер для танців

фотель — м'яке крісло

фохи — капризи

фреквекція — відвідуваність

фулей — фуле, вовняна пальтова тканина з саржевим переплетенням і з трохи ворсистим лицевим боком

фуркало — дзиґа

футераль — футляр; чохол

футрина — одвірок, лутка

футро — хутро; шуба

фухс (нім.) — лис; перен. хитрун; пройдисвіт

хідник — доріжка

хусит — хасид

цваєр (нім.) — двійка (оцінка)

цваєрус — двійочник

центиметр — сантиметр

цера — шкіра (обличчя); колір (обличчя)

цинамон — кориця

цира — заштопане місце

цирувати — штопати

ціпендрак — курчатко

цюцюбабка — піжмурки

черчеташ (рум.) — розвідник; тут: член однойменної скаутської організації

шваґер — шурин

шквиря — снігова буря, хуртовина

шкіц — ескіз

шкоцький — шотландський

шлюс (нім.) — кінець; по всьому

шляк трафити (може) — прокльон-лайка німецького походження (через польське посередництво); пряме значення — "апоплексичний удар"

шляфрок — легкий домашній напівхалат

шмельц — непотріб, мотлох

шмінка — губна помада; грим

шміргефт (нім.) — чернетка; зошит для чорнових варіантів

шпанівка — від нім. spannen — натягати

штамбух (нім.) — книга для пам'ятних записів

штивний — твердий, негнучкий; перен. холодний, суворий, офіційний

штудерний — кмітливий, хитрий

шувар — аїр, лепеха, татарське зілля

шульамт (нім.) — відомство у справах школи

шулька — качан кукурудзи

щепа — прищеплене фруктове дерево (здебільшого молоде)

як стій — тієї ж миті, негайно

якби-м могла — якби я могла

янгол — ангел

ясмин — жасмин

Уклав Ярослав РАДЕВИЧ-ВИННИЦЬКИЙ

Це видання присвячується сторіччю Ірини Вільде, яке Україна відзначатиме 2007 року. Книжка націлена на своєрідну „реконструкцію" спадщини письменниці, яка зазнала фатально потужного ідеологічно-цензурного тиску в радянську добу. Більшість творів Ірини Вільде, написаних після 1945 року, несуть у собі вимушені прорадянські ідеологічні штампи, підкреслену соціяльну тематику, важкі для авторки ідейні та естетичні самообмеження. Водночас і читачі, і літературознавці усвідомлюють, що проза письменниці стала свіжим подихом особливого ліризму та психологізму в історії української літератури XX ст., що без Ірини Вільде неможливо відчути всю повноту художніх настроїв і нюансів, якими оновлювалася стилістика українського Слова у напрямку до поетикальної точности і вишуканости. Дилему, коли творчість літераторки випадає з уваги читача (а відтак і укладачів університетських та шкільних програм історії української літератури) через певну дозу радянщини в ній, і об'єктивною повагою до її таланту, можна розв'язати в один спосіб: перевиданням усіх творів Ірини Вільде дорадянського періоду. Так ми повернемо видатній майстрині слова те місце в національній культурі, яке вона посіла в міжвоєнну добу — в час інтенсивного зростання естетичної вартости нашої літератури.

Перший значний крок у цьому напрямку був зроблений Марією Вальо у виданні: Ірина Вільде. Незбагненне серце. Новели, публіцистика, літературні статті, листи. — Львів: Каменяр, 1990. — 255 с. Тут були вперше передруковані вибрані новели міжвоєнного періоду, зрозуміло (оскільки видання готувалося ще в умовах СРСР), що сюди ввійшли „найневинніші" статті і листи письменниці. Повністю етапна новелістична збірка „Химерне серце" (Львів, 1935) так і не побачила світу.