Рукопис, знайдений у Сараґосі - Ян Потоцький
Рослини живуть, а деякі з них навіть рухаються. Серед морських тварин є такі, котрі, як і рослини, не можуть пересуватися з місця на місце. Бачив я й таких морських тварин, які рухаються завжди однаково, наче наші легені, немовби зовсім позбавлені волі. Більш високоорганізовані тварини мають волю і здатність розуміння, але тільки людина має здатність абстрагувати.
Однак не всі люди наділені цією здатністю. Розлад системи залоз позбавляє цієї здатності верховинців, які хворіють на зоб. З іншого боку, відсутність одного чи двох відчуттів сильно утруднює абстрагування. Глухонімі, які внаслідок браку мови схожі на тварин, з трудом можуть сприймати абстрактні поняття, але якщо показати їм п’ять чи десять пальців, коли мова не йде про пальці, то вони дістають поняття про числа. Бачать молитву, поклони — і отримують поняття про божество.
Сліпі мають у цьому відношенні значно менші труднощі, бо за допомогою мови, цього могутнього інструменту людського розуму, їм можна підсувати готові абстрактні поняття. З іншого боку, неможливість для них стану розсіяності наділяє сліпих особливою здатністю до комбінаторики.
Якщо, однак, уявити собі зовсім сліпу й глуху новонароджену дитину, то можете бути певні, що вона не буде в стані засвоїти ніяких абстрактних понять. Єдиними поняттями, які вона здобуде, будуть ті, до яких вона прийде за допомогою нюху, смаку чи дотику. Така людина зможе навіть марити про подібні поняття. Якщо вживання чогось завдасть їй шкоди, вона наступного разу зможе від цього утриматись, бо має пам’ять. Але я не думаю, щоб у якийсь спосіб можна було дати їй уявлення про абстрактне поняття зла. Вона не матиме сумління, отже не заслуговуватиме ні винагороди, ні нагани. Якби вона скоїла вбивство, правосуддя не мало би підстав покарати її. І ось вам дві душі, дві частки божого подиху, але які ж несхожі! А вся різниця зводиться всього лиш до двох відчуттів.
Значно менша різниця, хоча все ще дуже велика, існує між ескімосом чи ґоттентотом і людиною з розвинутим розумом. Яка ж причина цієї різниці? Її зумовлює не брак одного чи більше відчуттів, а різна кількість понять і комбінацій. Людина, яка бачила всю землю очима мандрівників, яка ознайомилася з усіма важливими подіями в історії, справді має в голові безліч образів, яких не має селюк; якщо ж вона комбінує свої поняття, зіставляє їх і порівнює, тоді ми кажемо, що вона має знання і розум.
Дон Ньютон мав звичку постійно комбінувати поняття, і з безлічі понять, які він нагромадив, постала, між іншим, комбінація падаючого яблука і Місяця, прикріпленого своєю орбітою до Землі.
Звідси я зробив висновок, що різниця між розумами визначається кількістю образів і вмінням комбінувати їх, тобто, якщо можна так сказати, вона прямо пропорціональна кількості образів і вмінню комбінувати їх. Тут я ще раз попрошу вас хвильку бути уважними.
Тварини з низькою організацією, безумовно, не мають ні волі, ні понять. Їх рухи, як і рухи мімози, є несвідомими. Однак ми можемо припустити, що коли прісноводний поліп простягає щупальці, щоб схопити хробачків, і ковтає таких, які смакують йому більше від інших, то він отримує поняття про погане, добре і краще. Якщо ж він має здатність відкидати поганих хробачків, то ми повинні припустити, що йому не бракує волі. Отже, першою волею була потреба, яка примусила його простягнути вісім щупальців, а поглинуті мікроорганізми дали йому два чи три поняття. Відкинути один мікроорганізм, поглинути другий — це вже стосується до вільного вибору, який випливає з одного чи кількох понять.
Застосувавши ті самі положення до дитини, ми побачимо, що перший прояв її волі походив безпосередньо з потреби. Саме ця воля примушує її припадати вустами до грудей годувальниці, але як тільки вона скуштує молока, то одразу отримує поняття, потім її відчуття дістають нові враження і так вона отримує друге поняття, потім третє і т. д.
Тому поняття можна так само порахувати, і — як ми бачили — комбінувати. А отже, до них можна застосувати якщо не комбінаційне числення, то принаймні основи цього числення.
Комбінацією я називаю сполучення, незалежно від розташування складових: так, наприклад, АВ — це та сама комбінація, що й ВА. Таким чином дві літери можна поєднати тільки одним способом.
Три літери, узяті по дві, можна поєднати чи комбінувати трьома способами. Четвертий — це коли всі три ми поставимо разом.
Чотири літери по дві дадуть шість комбінацій, по три — чотири комбінації, всі разом — одну, тобто в сумі — одинадцять. Далі:
Отже, ми бачимо, що кожне нове поняття подвоює кількість комбінацій і що комбінації п’яти понять так відносяться до комбінацій десяти понять, як 26 до 1013, тобто як 1 до 39.
У мої наміри зовсім не входить обраховувати розум за допомогою цього матеріального підрахунку, я хотів лиш показати загальні засади всього, що здатне до комбінацій.
Ми сказали, що різниця між розумами прямо пропорціональна кількості понять і їх здатності до комбінування. Тому ми можемо уявити собі шкалу всіх тих різних розумів. Припустимо, що на верхньому щаблі стоїть дон Ісаак Ньютон, розум якого був би представлений як сто мільйонів, а на нижньому щаблі — альпійський селянин, розум якого представлений як сто тисяч. Між цими двома числами ми можемо розмістити нескінченну кількість середніх пропорціональних, які означатимуть розуми вищі від селянського, але нижчі від ґенія дона Ньютона.
На цій шкалі опиниться також і мій розум, і твій розум, сеньйоро. Властивостями розумів, що знаходяться нагорі, будуть: додавання нових відкриттів до тих, що зробив Ньютон, усвідомлення їх, поглиблення частини їх і оволодіння здатністю їх комбінування.
Так само можна уявити собі шкалу, що спадає донизу, яка б починалася від селянина, позначеного числом сто тисяч, сходила б до розумів, позначених як шістнадцять, одинадцять, п’ять, і закінчувалась би істотами, що мають чотири поняття і одинадцять комбінацій, нарешті три поняття і чотири комбінації.
Дитина, яка має чотири поняття і одинадцять комбінацій, ще не вміє абстрагувати думку; однак між цим числом і сотнею тисяч знайдеться розум, складений з певної кількості понять з такими комбінаціями, наслідком яких будуть абстрактні поняття. До такого високого рівня ніколи не піднімаються тварини, так само як і глухі й сліпі діти. Ці — внаслідок браку вражень, тварини ж унаслідок браку комбінацій.
Найпростішим абстрактним поняттям є те, яке відноситься до