Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

О. Петраш, «Зв’язки Івана Франка є бориславськими робітниками», Жовтень 2 (1959): 112-117.

Зенон Пеленський, «Між двома конечностями. Причинок до соціології українського національно-визвольного революційного руху в Західній Україні між обома світовими війнами» У кн.: Євген Коновалець та його доба (Мюнхен, 1974), с.502-524.

Олег Арсенович Полянский, Крестьянское восстание 1846 г. в Галиции (Автореферат на соискание ученой степени кандидата исторических наук) (Львів, 1985).

У. Походзіло, Робітнича тематика в творчості Івана Франка. Посібник для вчителів середніх шкіл (Київ, 1956).

«Просвітньїй поступі Галицкой Руси за посл^днее десятилетие», Зоря ч.13-14,

8 (20) липня 1887 p., с. 231-234.

Ю. П. Присяжнюк, «Ментальність українського селянства в умоваї капіталістичної трансформації суспільства (друга половина ХІХ-початок XX ст.)», УІЖ 3 (1999): 23-33.

Ю. П. Присяжнюк, Українське селянство ХІХ-ХХ ст.: еволюція, ментальність, традиціоналізм. Навчальний посібник для історичних факультетів (Черкаси,

2002).

Стефанія Пушак, «До питання про співпрацю Івана Франка з польськими часописами» , Rocznink Europejskiego Kolegium Polskich і Ukrai skich Uniwersytet w (Lublin, 2003), s. 52-55.

H. Л. Пушкарева, «Семья, женщина и сексуальная зтика в православии и католицизме: перспективи сравнительного подхода», Зтнографическое обозрение 3 (1995): 55-70.

Софія Рабій-Карпинська, «Говори Дрогобиччини. З узглядненням говірки с. Нагуєвичі, Івано-Франківської области». У кн.: Евген Федоренко, ред. Іван Франко - мистець і мислитель. Збірник доповідей для відзначення 125-річчя народин і 65-річчя смерти Івана Франка, ред. (Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1981), с. 128-138 [=ЗНТШ. Т. 198. Філологічна секція].

Василь Расевич, Українська національно-демократична партія (1899-1918). Дисератція ... канд. історичних наук (Львів, 1996).

Юліан Костьович Редько, Словник українських прізвищ. Т. 2 ( Львів, у друці).

А. И. Рейтблат, Как Пушкин вмшел в гении. Историко-социологические очерки

о книжной культуре Пушкинской зпохи (Москва, 2001).

Михайло Рудницький, «Трагедія гумориста» У кн.: Вячеслав Будзиновський, Як чоловік зійшов на пана. Автобіографія автора (Львів, 1937), с. 7—11.

Сава Савич, «Де -що про Німців-колоністів в Галичині», Діло 180 (12 (24) серпня 1891): 1-2; 182 (14 (26) серпня, 1891): 1-2; №183 (14 (26) серпня1891): 1-2.

Євген Сверстюк «Іван Котляревський сміється», Сучасність 1972, травень, № 5, с.35-49.

Ф[илип] С[вистун], ЧЬмь єсть для нась Шевченко? Критичнеє розсуждете (Львов, 1885).

І. Свєнціцький, «Дещо про науку, літературу і мистецтво Галицької України за останніх 40 літ», Діло 10. 14 січня 1928 p., с. 15.

С. І. Світленко, Народництво в Україні 60-80-х роківXIX століття. Теоретичні проблеми джерелознавства та історії(Дніпропетровськ, 1999).

М. І. Сенів, «Особові власні імена церковно-слов’янського походження (український жіночий іменнник 14-поч. 19 ст.», Л. М. Помпа, ред. Українська історична та діалектна лексика (Київ, 1985), с. 137-144.

Роман Сербин, «Життя й діяльність Сергія Подолинського: біографічний нарис». У кн.: Роман Сербин. Тетяна Слюдикова, упор. Сергій Подолинський. Листи та документи (Київ, 2002), с. 43-100.

Ліля Сирота, «Від Франкових образів до образів Івана Франка», Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність 9 (2001): 556-566.

Франк Сисин «Отчизнав українській політичній культурі початку XVIII ст.», Україна модерна 10 (2006, у друці).

М. Степняк. «Іван Франко та Б. Прус (Ще до історії “Боа констріктор”)», Червоний шлях 1 (1929): 174-186.

В. Стефаник, «Поети і інтелїґенція», ЛНВТ. 2, кн. 6 (червень 1899): 23-24.

О. С. Стрижак, «Франки (матеріали до “Етимологічного словника етнонімів України)”». У кн.: І. Є. Єфименко, ред. Актуальні питання антропоніміки. Збірник матеріалів наукових читань пам’яті Юліана Костянтиновича Редька (Київ, 2005), с. 218-229.

Кирило Студинський, «Іван Франко і товариші в соціалістичнім процесі 1878», Україна(> (1926):56-114.

Остап Терлецький, Галицько-руське письменство 1848-1865 на тлі тогочасних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції (Львів, 1903).

Омелян Твардовський, «Нагуєвичі - село Івана Франка» У кн.: Лука Луців, ред. Дрогобиччина- земля Франка. (Ню Йорк- Париж- Сидней-Торонто, 1973), с. 328-341 (=Наукове Товариство ім. Шевченка. Український архїв. Т. XXV).

Богдан Тихолоз, «Іван Франко - філософ (До характеристики стилю та еволюції мислення)», Сучасність 12 (грудень 2002):106-119.

О. Ю. Турій, Греко-католицька церква в суспільно-політичному житті Галичини, 1848-1867. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидати історичних наук (Львів, 1994).

[Д.Танячкевич], Соціялистммежи семинаристами?! Студія нанашдмьцерковно-народндмь поли (Льв в, 1877), с. 37 - підпис: О. Обачньїй.

Т оржественньїй Литературно-музьїкальньїй вечерь посвященньїй памяти И. Г.Наумовича вь 100 літнюю годовщине в дня рожденія 26.1.1826-26.1.1926. Программа (Львів, 1926).

1.1. Трійняк, Словник українських імен (Київ, 2005).

Мирослав Трофимук, «Національна свідомість через призму життя і творчості Андрія Чайковського» У кн.: Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження. Т. З (Львів, 2002), с. 332-342.

Українські пісні-гімни. Історія та родовід (Тернопіль, 1992) [=Тернопіль. № 1 (5). 1992].

Андрій Франко, «Григорій Ількевич як етнограф», ЗНТШ Т.109 (Львів, 1912), с. 91-122.

Зіновія Франко, «Передмова» До кн.: 3. Т. Франко, М. Г. Василенко, упор., Іван Франко, Мозаїка. Із творів, що не ввійшли до Зібрання творів у 50 томах (Львів, 2001), с. 4-20.

Іван-ПавлоХимка, «Греко-католицька церква і національне відродження у Галичині 1772-1918», Kifkoro ^/Ковчег. Збірник статей з церковної історії 1 (1993): 67-99.

Іван-Павло Химка. «Історія, християнський світ і традиційна українська культура: спроба ментальної археології», Україна модерна 6 (2001) :7—24.

Я. С. Хонігсман, Проникнення іноземного капіталу в нафтову промисловість Західної України (Львів, 1958).

Л. С. Худаш, Вивчення повісті «Борислав сміється >> в школі (Київ, 1957).

Г[ригорій] Щеглиньский], [Рец. на]: «З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. Львів, 1887», Зоря 13-14 (8 (20) липня 1887): 241-242.

Лев Шанковський, «Нарис історії Стрийщини», у Стрийщина. Т. 1 (Нью Йорк,

1990), с. 69-193.

Теодор Шанин, «История поколений и поколенческая история». У кн.: Отцм и дети: Поколенческий анализ современной России, сост. Ю.Левада, Т.Шанин (Москва,

2005), с. 17-38.

Ю. Г. Шаповал, «Діло>> (1880-1939 pp.): поступ української суспільної думки (Львів, 1999).

Степан Шах, Львів - місто моєїмолодости ( Спомин присвячений Тіням забутих Львов’ян. Т. 1-2 (Мюнхен, 1955).

Я. І. Шуст, «Участь Івана Франка у прогресивному журналі «Przeglqd Spoteczny» (1886-1887)» У кн.: Питання слов’янознавства: Матеріали першої і другої славістичних конференцій. До V Міжнародного з’їзду славістів (Львів, 1962), с. 131-149.

С. Н. Щеголевг. Украинское движеніе, какь современньїй зтапь южнорусскаго сепаратгізма (Кіевг. 1912).

Василь Щурат, «Іван Франко й тайні кружки в академ. гімназії», Українська школа 2(11), 13-14 (55-56) (1926): 6-12.

Василь Щурат, «Німецький пяниця в українському одягові» У кн.: О. І. Дей, упор. Іван Франко у спогадах сучасників. Кн. 2 (Львів, 1972), с. 94-96.

С. В. Шурат, Бориславський цикл художньої прози Івана Франка (Джерела, проблематика, майстерність і метод). Дисертація на здобуття вченого ступеня доктора філологічних наук (Львів, 1970).

С. В. Щурат, «Іван Франко і Василь Щурат у літературних зв’язках та листуванні», Дослідження творчости Івана Франка 1 1956), с. 205-255.

Степан Щурат, «Іван Франко і російські революційні народники», Дослідження творчості Івана Франка 2 (1959): 91-102.

Степан Щурат, «Перші літературні спроби Івана Франка. З додатком його листів до редакції журналу “Друг” і Василя Давидяка», Іван Франко. Збірник статей і матеріалів 2 (Львів, 1949): 87-145.

С. В. Щурат, Повість Івана Франка «Борислав сміється (Львів, 1966).

С. В. Щурат, «Повість Івана Франка “Петрії