Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856 –1886) - Грицак Я.Й.

Осип Бодянскиий, «Предисловие». До кн.: Денис Зубрицкий, Критико-исто-рическая повесть временнмх лет Червоной или Галицкой Руси. Перевод сь польського д. члена ОсипаБодяского. Издание общества истории и древностей Российскихь при Московском УниверситетЬ (Москва, 1845), с. v-xxii.

М. Л. Бутрин, «Цензурна історія збірки «Молот» (1878)», Українське літературознавство 12 (1971): 46-50

В. Р. Ваврикг, Народная словесность и селяне-поетм (Львов, 1929).

Г. І. Вервес, «Іван Франко у робітничій газеті “Ргаса”». У кн.: І. О. Гуржій, П. М. Ка-ленченко та ін. ред. Іван Франко як історик (Київ, 1956), с. 114-138.

Іван Верхратський, «З первих літ народовців (1861-1866)», ЗНТШ 122 (1915): 79-101.

Іван Верхратський, Злобні думки д-ра Івана Франка (Львів, 1907).

Михайло Возняк, «Журнальні плани Франка в pp. 1884-1886», Україна 3 (1927): 17-88.

Михайло Возняк, «З першого заарештування Івана Франка», Нові шляхи. 10 (1931): 53-58,170-182.

Михайло Возняк, «Іван Франко в добі радикалізму», Україна, 6 (1926), с. 115-163.

Михайло Возняк, Ів. Белей і Ол. Кониський. До зв’язків Галичини з Наддніпрянщиною в 80. pp. XIX в. (Львів, 1928).

М. Возняк, «Із страху перед життєвою незабезпеченністю. Коли розходились Іван Франко й Ольга Білинська», Назустріч 11 (83) (1 червня 1937): 2.

Михайло Возняк «Німецька доповідь Франка для шведа про Україну» Львівські вісті 133(257) (18 червня 1942): 2.

Михайло Возняк, «Франко як дослідник і історик української літератури», Українська література 3 (1945): 92-111.

Михайло Возняк, «Хто спричинив арештування Франка й товаришів в 1877 р.Р», Життя й знання 5 (104) (1936): 134-136.

Михайло Возняк, Як дійшло до першого жіночого альманаху (Львів, 1937).

Іван Волчко Кульчицький, Історія селаКульчиць і села Драго-Сасів (700-ліття села і 1000-ліття роду) (Дрогобич, 1995).

Ірина Вушко, «Еволюція читацьких інтересів львів’ян у другій половині XIX століття (за даними про діяльність Бібліотеки Оссолінських)», У країна модерна 8 (2003), с. 127-141.

Вальтрауд Гайндль, «Модернізація та теорії модернізації: приклад Габсбурзької бюрократії», Україна модерна! (1996): с. 89-100.

Г. Ю. Гербільський, Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині XIX ст. (до 1848 р.) (Львів, 1964).

Александр Герцен, Собрание сочинений: в ЗО т. Т. 2 (Москва: Изд-во AH СССР, 1954); Т. 7 (Москва: Изд-во АН СССР, 1956).

М. Гвоздевич, Культ Маркіяна Шашкевича у середині XIX - на початку XX ст. Курсова робота. Львівський національний університет імені Івана Франка (Львів,

2004).

Андреас Грациози, Большевики и крестьяне на У крайнє, 1918-1919 годи. Очерк

о большевизмах, национал-социализмах и крестьянских движениях (Москва, 1997).

Іван Глинський, «Іван Франко і Юліуш Словацький» Всесвіт 1 (січень 1965):

85-86.

Михайло Грушевський, «1825-1925», Україна, 6 (1925), с. 3-4.

Михайло Грушевський, «Апостолові праці», у Михайло Гнатюк, упор., Спогади про Івана Франка (Львів, 1997). с. 199-220.

В. А. Гошовская, Становление и развитиерабоченй прессм вВосточнойГалиции в последней трети XIX века. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата филологических наук ( Киев, 1983).

Володимир Гнатюк, Купане й палене відьм у Галичині [окрема відбитка, б. м.,

б. д.]

Володимир Гнатюк, Нарис української міфології (Львів, 2000), с. 39, 224-231, 234-235.

Михайло Гнатюк, «У колі друзів і приятелів» у Михайло Гнатюк, упор., Спогади про Івана Франка (Львів, 1997), с. 3-37.

Іван Головацький, ІванГорбачевський. 1854-1942. Життєписно-бібліографічний нарис (Б. м. в [ Львів], 1995).

Я. 0. Головацкій, «Великая Хорватия або Галичско-Карпатская Русь», Иванг Б. 0. Головацкій, упор., Вінок русинамь на обжинки уплЬль... Ч. 2 (Відень, 1847), с. 133-206.

Яковг Головацкій, «Карпатская Русь. Географическо-статистическіе и историко-зтнографическіе очерки Галичини, Северо-Восточной Угрій і Буковини», Славянскій Сборникь, Т. 1 (Санктг-Петербургг, 1875), с. 1-30; Т. 2 (Санктг-Петербургг, 1878), с. 55-84.

Роман Горак, Ярослав Гнатів, Іван Франко. Кн. І. Рід Якова (Львів. 2000); Кн. 2. Цілком нормальна школа (Львів, 2001); Кн. 4. Університет (Львів, 2004)

Роман Горак, «Лєґєнди про народження Івана Франка», Літературна Україна (30 серпня 2001): 2.

Роман Горак, Марія, мати Франкова: У 2 ч. (Трускавець, 1994).

Роман Горак, Тричі мені являлася любов (Київ, 1983).

Роман Горак, «Я є мужик, пролог, не епілог». Повість-документ», Київ 9 (1985): 49-75.

Ярослав Гординський, «Сучасне Франкознавство, 1916-1932», ЗНТШ т. 153 (Львів,1933), с. 83-97.

Василь Грабець, 3 бувальщини Нового Села коло Чесанова в Галичині 1826-1944 (Нью Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1967) [=Наукове товариство ім. Шевченка. Український архів, XVIII].

Б. Грінченко - М. Драгоманов, Діалоги про українську національну справу (Київ, 1994), с. 38 (=Джерела з історії суспільно-політичного руху в Україні 19-початку

20 ст. Вип. 1).

Галина Гром, Нагуєвичі (Дрогобич, 2002).

Валянціна Васільеувна Грьігор’єва, Алена Мікалеувна Філатава, «Конфесійнае сташновішча на Беларусі. XIX стагоддзе». У кн.: Jan Skarbek, ed., Samoidentyfikacja mnieiszosci marodowych і religiinych w Europie Srodkowo-Wschodniei. Problematyka atiasowa. Lublin, 1998, s. 82-88.

Євген Грицак, Вибрані українознавчі праці. Зібрав й до друку підготував Володимир Пилипович (Перемишль, 2002).

Я. Грицак, «...Дух, що тіло рве до бою...». Спроба політичного портрета Івана Франка (Львів, 1990).

Я. Грицак, «Іван Франко в еволюції української політичної думки», Сучасність

9 (1994), с. 114-126.

Я. Грицак, “Історична основа повісті І. Франка “Борислав сміється”» Українське літературознавство: Іван Франко. Статті та матеріали. 44 (1985), 3-9.

Я. Грицак, «І. Франко та М. Павлик про роль греко-католицького духовенства у суспільно-політичному житті Галичини», Секуляризація духовного життя на Україні в епоху гуманізму і Реформації. Збірник наукоих праць (Київ, 1991), с. 245-263.

Ярослав Грицак, Між семітизмомй антисемітизмом: Іван Франко та єврейське питання (Дрогобич: Коло, 2005). [=Українське Богословське Наукове Товариство, Науково-культурологічне товариство «Бойківщина». Цикл культурологічних бесід. Бесіда 19].

Ярослав Грицак, «Поширення поеми “Марія” в Галичині», Радянське літературознавство 3 (1986): 51-54.

Ярослав Грицак, Страсті за націоналізмом (Київ, 2004).

Ярослав Грицак, «Ще один «жмуток» до історії «Зів’ялого листя»: коментарі Уляни Кравченко до свого листування з Іваном Франком», До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. Т. 2 (Київ-Львів, 2004), с. 493-526.

Ярослав Грицак, «Яких-то кнзяів були столиці в Києві?...: до конструювання історичної пам’яті галицьких українців у 1830—1930-ті роки», Україна модерна (з (2001): 77-95.

Я. Й. Грицак, С. М. Трусевич, «Іван Франко і робітничий рух у Східній Галичині у 70-80-х роках XIX ст.», Іван Франко і світова культура. Матеріали міжнародного симпозіуму ЮНЕСКО (Львів, 11-15 вересня 1986 p.). 1.1. Лукінов, М. В. Брик та ін. (ред.), (Київ, 1990), с. 343-347.

Ярослав Грицак, «Іван Франко про політичну самостійність України», Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellonskiego.Pra.ee Historyczne 103 (1993): 45-53.

Я. Грицак, «Забутий польський перекладач Т. Г. Шевченка», Матеріали засідань Історичної та Археографічної комісій НТШ в Україні, Вип. 2 (1995-1997) (Львів, 1999), с. 111-116.

Ярослав Грицак, «Молоді радикали» у суспільно-політичному житті Галичини», ЗНТШ 221 (2001): 71-110.

Ярослав Грицак, Нарис історії У країни. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ століття (Київ, 1996).

Я. Й. Грьіцак, РабочиеБориславско-Дрогобмчского нефтяного бассейна во второй половине XIX - начале XX вв.: Формированиие. Положение. Классовая борьба. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук (Львов, 1986).

Ярослав Грицак, «Українське національне відродження в Галичині 19 - поч. 20 ст.: порівняльний аналіз соціального складу патріотичних груп», Краківські Українознавчі Зошити 5-6. (1996 - 1997),