Няня для тирана - Ая Кучер

Дівча перегинається через барну стійку і випинає свою дупу, дозволяючи іншим милуватися. Але я знаю, для кого вона красується.

– А я думав, що такі дівчата п’ють щось інше. 

Притискаюся, закриваючи від чужих поглядів. Нема чого на моє дивитися.

– Які такі? – несміливо посміхається, питаючи. Правда не розуміє, як виглядає,  або тільки грає у випрошування компліментів ?

– Красиві, сексуальні. Зухвалі. Кинула мене одного. Я вимагаю компенсації.

Ну, не розчаруй. Опускаю руку на її обличчя, не даючи відвернутися. Дивиться на мене власними неможливими очима, з-під опущених вій, і чекає моїх дій. 

Бачу, як вона перестає дихати і дивиться на мої губи. Усміхаюся, розуміючи, що вона прагне цього, але не наважується на перший крок. Нічого, люба, я навчу тебе просити правильно.

Накриваю її губи своїми, прикушуючи нижню. Вона тремтить, притискається і з жаром відповідає на поцілунки. Я штовхаюсь язиком, вриваючись і вивчаючи. Вона плавиться в моїх руках немов пластилін і стогне. Від цього звуку в штанах тісно і хочеться завалити це дівчисько на першу горизонтальну поверхню, що трапилася. І трахнути добре, щоб не припиняла так порнографічно стогнати і звиватися в руках.

Неймовірна та така податлива.

– Ти так і не сказала, як тебе звуть. 

Не відривався б від її губ ніколи, але треба дихати.

– А повинна?

– Ну, хочу знати ім’я дівчини, яку сьогодні трахатиму.

Бляха. 

Як тільки вимовляю, розумію, що облажався. Вона відступає від мене, щось випалює і лине геть до столиків. Добре,  хоч ляпас не заліпила. Ідіот. З такою треба було по-іншому: більше ласки та поцілунків, потім уже натиск. Схоже, вона справді не очікувала такої пропозиції. Від цього мені хочеться ще більше.

Треба послати до неї офіціанта з коктейлем,  вибачитися. А потім перехопити, як назад на танцмайданчик повернеться, і по-іншому спробувати. Перевіряю, де вона сідає і запам’ятовую компанію, щоб не впустити в натовпі. Забити б та когось іншого знайти. Але хочу її. Щось у ній є таке, що чіпляє і не пускає.

– Клик? Я Сандра.

Поруч зупиняється дівчисько, зовсім дитина ще. У відвертій сукні та бойовому забарвленні. Бляха, Арабіна вже й малоліток почала працювати брати? Більш як вісімнадцять, це точно, але наскільки більше?

– Ось, - протягує листок із цифрами. – Я виписала,  з яких рахунків гроші приходили та коли. І час приблизний, коли Баширов із кимось фінанси обговорював.

А дівка молодець, підготувалася. Така могла б непогано інфу збирати на всіх. Роблю позначку у разі чого звернутися до неї.

– Щось конкретне чула з фінансів?

– Ні, вибачте, - бляха, ще й на ви. Точно дитина. – Щось сперечалися, але я не сильна в цій темі. Я так зрозуміла, що переклад якийсь затягувався, але це все.

Я суну їй конверт з оплатою і бачу, як розширюються зіниці. Не очікувала. Знає, що для Арабіни послуги потрібно безоплатно виконувати. І швидко. Добре вона таки своїх дівок дресирує.

– Якщо раптом Баширов ще покличе...

– Вам розповісти, зрозуміла.

Відпускаю дівку, а сам гадаю, як далі бути. Потрібно пробити рахунки, подивитися, коли відкривалися. На крайняк, можна й Баширова потрясти. Якщо мене вирішив міняти, значить і хлопців моїх з охороною продинамить. А нову не проблема буде нагнути і нахуй прибрати з моєї території.

Як же це все, сука, не вчасно. Звір тільки-но повернувся, втрати після Сивого досі розгрібаємо, а тепер ще й ця херня відбувається. Потрібно розбиратися, якщо не хочу втратити все, що будував десять років.

Але сьогодні вистачить. Потрібно розслабитися та відпочити. І я вже знаю, яка саме володарка довгих ніжок мені у цьому допоможе.

Ось тільки її немає ніде: ні за столиком, ні на танцмайданчику. І куди вона поділася? Якщо поїхала, то чому ніхто з їхньої компашки не проводив подругу ? Не дивно,  що вона тільки від одного поцілунку поплила, раз такі ніякі пацани пішли.

– Миха, куди дівка поділася, з якою я танцював?

– Так пішла, наче.

Бля. Впустив. Гаразд, може, ще не поїхала, і встигну перехопити. Мені чомусь зовсім не хочеться її просто так відпускати. Красива, зараза, та цікава.

Вилітаю надвір, де практично порожньо. Моєї шатеночки ніде не видно. Тільки двоє пацанів,  що вививалися біля неї на танцполі,  згортають у провулок. Втекла і навіть не попрощалася. Треба було охоронцеві сказати, щоб стежив і не забував.

Отже, повернуся до її друзів і дізнаюся. А потім уже перехоплю, не сьогодні, то завтра. Мене так просто не позбудешся. Якщо захотів у свою постіль, значить отримаю.

Іду назад до клубу, але щось не дає спокою. Режим постійної готовності через роботу. Нічого там на вулиці не було, за що можна зачепитися. Розслабся вже, Клик. І підчепи когось іншого цієї ночі. Чи дівчину Арабіни взяти?

Точно, так і вчиню.