(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

* * * Від імені Ніколь * * *

Три місяці для дівчини пролетіли зовсім непомітно. Але Нікі все одно було складно повірити, що така людина як Алекс із усіх дівчат обрав саме її.

Щовечора кілька годин після закриття ресторану та вранці до його відкриття вони проводили завжди разом. І крім цього чоловік умовив її не відмовлятися від зайвих хвилин побути разом, поки він її забирає або відвозить додому, хоча спочатку вона була проти цього.

В черговий їхній спільний ранок Ніколь сіла до нього в машину, але виявилося, що Алекс приготував якийсь сюрприз. Миттєво її накрив страх, що їх можуть побачити, навіть сама не одразу усвідомлюючи це. Вона пам'ятала, як легко погодилася з його умовою приховувати стосунки. І їй зовсім не хотілося щось змінювати, та ще й привертати увагу до себе.

Всю дорогу вони мовчали, а дівчина намагалася все ж таки зрозуміти себе та свої почуття. Вона помітила, що її фрази роздратували Алекса, але він нічого не говорив, явно стримуючи себе. Коли вони приїхали, Ніка побачила, що чоловік привіз її на найкрасивіший пляж Лос-Анджелеса. Сама вона ще жодного разу тут не була і зараз просто милувалася дивовижною красою.

Вони сиділи на пляжі і відкрито розмовляли один з одним, дівчина почувала себе найщасливішою. Не витримавши, вона пояснила чоловікові свою реакцію. Ніколь чекала, що вони посваряться після такого, але слова, які вона почула, виявилися зовсім несподіваними для неї.

– Я кохаю тебе… – вона завмерла, намагаючись усвідомити сенс почутого. Поступово все всередині неї стало тріумфувати від щастя, а у відповідь вона з ніжністю притулилася до свого чоловіка, і вони мовчки сиділи доки не настав час йти.

Дівчина всю дорогу в собі боролася, відчуваючи вину за своє одноосібне рішення. І їй хотілося змінити його настрій, але Алекс не дав нічого сказати. Тоді Ніколь у пориві емоцій вискочила з машини, попередньо погодившись на зустріч у його кабінеті, та швидким кроком попрямувала до ресторану.

Почуття провини все більше накривало її з головою, а до горла підступали непрохані сльози. Але, зробивши глибокий вдих, вона швидко переодяглася у форму і зайшла на кухню. Ніколь відразу взялася за роботу, занурена у свої думки. Несподівано для себе вона зіткнулася зі здивованим поглядом Жозефом, який повів дівчину в їхній куточок готувати нове замовлення, подалі від цікавих очей та вух.

– Що, буря на кораблі? - запитав чоловік з легкою посмішкою.

– Ви про що, містере Белл? – незрозуміло на нього подивилася дівчина. Вони хоч і давно знайомі, але назвати їх друзями було складно. Хоч Ніка більше сприймала шеф-кухаря як нерідного батька.

– Думаєш, я нічого не помітив? Особисто мені неозброєним оком видно, що між вами відбувається. Ви стали іншими останнім часом, причому на краще. Тож розповідай, що ж сьогодні трапилося? – Жозеф по-батьківському прийняв її, намагаючись підтримати.

– Здається, я зробила велику дурість… Все так заплуталося, Жозефе…

– Я весь у твоїй увазі, Нікі.

– Я боюся розкривати наші стосунки, та й сумніваюся, що він сам насправді готовий до цього. Мені здається, що потім все за спиною тільки й обговорюватимуть це все. Мені страшно, що буде, якщо одного разу закінчиться. Адже я не підходжу йому і це факт. Так сталося, що я бачила, які дівчата йому цікаві… А я не така, як інші. Зовсім…

– Так, ти не така. Але подумай зараз про інше… Ніхто й ніколи не знав про його особисте життя. Усі свої сексуальні стосунки залишалися далеко за порогом ресторану. На роботі з дня відкриття закладу діє сувора заборона на особисті стосунки. І така людина раптом зважилася на те, щоб забути про все це і більше не ховатись. Як гадаєш, що це може означати? – Ніка на мить задумалася і зрозуміла, що він дійсно мав рацію. Алекс не з тих людей, хто піде на такий крок просто так.

– Що ж мені робити?.. – важко зітхнула вона. Жозеф знову обійняв її, намагаючись заспокоїти.

– Дочекайся, як завжди, закінчення робочого дня і просто поговори з ним. Відкрито та прямо. Ніколи не бійся питати та ділитися своїми страхами. Це найкраще вирішення будь-яких проблем.

Він підморгнув дівчині, повертаючись до замовлення, а Ніка серйозно замислилась над його словами.

Цілий день у її голові крутилися думки з приводу їхніх стосунків і всі питання вимагали відповіді. Коли робочий день добіг кінця, і всі розійшлися додому, до дівчини знову підійшов Жозеф.

– Не роби помилок, якщо дійсно любиш його. Алекс дуже складна людина, але він ніколи не дурить. Він просто звик жити за своїми принципами.

– Дякую Вам, Жозефе, – посміхнулася Ніка і тихенько дочекалася, коли вони з Адель підуть. Після цього вона досить спокійно попрямувала до кабінету боса, як і обіцяла йому вранці.

Тихенько постукавши, дівчина увійшла. Прокручуючи щоразу в голові свої запитання та сумніви, вона навіть не помітила, як опинилася в кільці чоловічих рук, а губи тонули в ніжному поцілунку. Насилу відсторонившись, Ніка заявила про необхідність їм поговорити.

Незважаючи на явну невпевненість, Алекс ні на хвилину не відпустив її зі своїх обіймів, мимоволі намагаючись подарувати дівчині ту підтримку та турботу, якої їй так не вистачало. З кожною його відповіддю Ніколь поступово заспокоювалася, розуміючи, що чоловік дійсно був налаштований серйозно і не збирався відступати і відмовлятися від своїх почуттів. Але головним було те, що він не хотів тиснути на неї і змушувати приймати рішення, до яких вона не була готова.