Утриманка для мільярдера - Джулія Ромуш

- Не віриш? Може ти просто бачила те, що хотіла бачити?

Якби він знав, що найменше я хотіла бачити його зі своєю матір'ю. Що закохалася в нього сама, з першого погляду, коли він прийшов в наш будинок ... і не для того, щоб познайомитися, а для того, щоб поставити перед фактом. Попередити про майбутній шлюб.

Яка ж я була дурна чотири роки тому. Ідеалізувала його, захоплювалася, нехай і з відстані, тому що близько підходити не ризикувала. Мене щось зупиняло завжди, цей чоловік випромінював небезпеку. Але ось зараз, п'ять років по тому, нехай я і порозумнішала, але боятися менше не перестала. І все одно прийшла до нього, адже він менше зло. Краще з ним, краще так, ніж те, що чекало мене ззовні.

- Тобі нічого мені запропонувати, - підводить межу в нашій розмові, - навіть твоя мати не змогла мене утримати.

- У мене є бізнес ...

- Він не цікавив мене ще тоді, - він мружиться, - до того ж від вашого бізнесу залишилися тільки борги.

- Я можу запропонувати тобі себе ...

- Навіщо ти мені потрібна? Таких, як ти, повно, і без таких проблем як у тебе. Що в тебе особливого?

Це принизливо. Болісно вислуховувати від людини, яка ще не так давно була предметом твого обожнювання.

У цей момент в моїй сумочці лунає звук повідомлення. Я спеціально відриваюся на нього і дістаю телефон. Це дає мені час впоратися зі сльозами, які підступають до очей. Очі затягнуті серпанком, але крізь цю пелену я все одно читаю те, що написано. Серце замерзає і, здається, перестає качати кров по тілу. Голова починає кружляти й спираюся на стіну, щоб не впасти.

"Ти не прийшла до мене сьогодні. Залишаєшся без квартири. Вгадай, що я заберу у тебе завтра? "

Так, зараз я на тому перехресті свого життя, коли мені доводиться вибирати між монстром, який відправляє мені ці повідомлення і загрожує повністю зруйнувати життя і чоловіком навпроти. У нього сьогодні зовсім інша мета - позбутися від мене.

- З тобою все нормально? - Він підходить ближче і я чую в голосі натяк на оманливу турботу, - ти зблідла ...

- Все добре, - він до мене ще не доторкнувся, а я машинально відводжу в сторону його руку, - я ... зараз ... пару хвилин і я піду.

Мені потрібно віддихатися, мені потрібно заспокоїтися. Потрібно прийти в себе і почати діяти тверезо. Якщо мені тут відмовлено в допомозі, то потрібно
придумати щось ще. До того виродка я в лапи сама не прийду.

Нервово сміюся власним думкам і, напевно, з боку виглядаю як ненормальна, бо він дивиться на мене з підозрою. А я не витримую, починається істерика і від безвиході регочу як божевільна, попутно б'ючи його руками в груди. Нехай потерпить, нехай хоч так допоможе зняти напругу, яка збиралася в мені весь цей час.

Він перехоплює мої руки й зупиняє на одному місці. Вириває телефон і поки я мало що тямлю, читає повідомлення.

- Що це значить? Тобі загрожують?

- П'ять за кмітливість, - я сміливішаю і починаю грубити. Гірше ж не буде. Потім вириваю з його рук телефон і йду в бік виходу.

- Стояти! - За спиною лунає команда.

Гордість вимагає йти далі, а надія змушує зупинитися.

- Вернись, - я підкоряюся, - тобі є де ночувати? - Він же несерйозно запитує, сам тільки що прочитав повідомлення.

- Ну так ... в машині. Але не впевнена, що і завтра буду там же ...

Чоловік шумно зітхає через ніс і обхоплює голову руками. Я мовчки спостерігаю за тим, як він дістає з кишені штанів телефон і комусь телефонує. Розібрати слів не можу - він відійшов.

- Зараз тебе відвезуть додому, - каже мені він як тільки збиває дзвінок. Виродок, знущається. - До мене додому, - з притиском в голосі пояснює чоловік, - будеш чекати мене там. Другий поверх, кімната ліворуч. Якщо що, це моя кімната. Так що будь готова...

***

Мої хороші, сподіваюся початок вам сподобався =))) Історія обіцяє бути гарячою, емоційною, вибухонебезпечною. Тут буде владний герой, безневинна героїня, протистояння характерів) Емоції будуть просто позамежні) Все як ми любимо! Можу пообіцяти, що герої не залишать вас байдужими) Прошу підтримати мене зірочками, коментарями. Так само ставимо "+" в коментарях, дівчинка потребує підтримки, адже її чекає непроста доля. Ну що, продовжуємо?

Шалено вас люблю *** Ваша Джулія =)