Невідоме Розстріляне Відродження - Павло Коломієць

Тихий сон мені навій. Коли я що зле зробила, Наді мною білі крила Ти, як завше, розпусти — Все пробач і захисти! Українському народові
До згоди всі! В ясній блакиті Палає зірка золота, Брати, розрадою розбиті, То сяє нам свята мета. Вставай, в кого душа жива, Шикуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сяє нам зоря нова. До згоди всі! Бодай навколо Ще чути гук і рев гармат, Але зростає наше коло, Єднається вже з братом брат. Вставай! в кого душа жива, Шикуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сяє нам зоря нова. Наш ясний меч – братерство й згода! Ми ним подужаємо всіх, Ми благо нашого народа Збудуєм на кістках своїх. Вставай! в кого душа жива, Шикуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сяє нам зоря нова. Життя і смерть тобі, Вкраїно, Ми без вагання віддамо, Ми сили всі зберем в’єдино, Вороже змиємо ярмо. Вставай! в кого душа жива, Шикуйсь до лави лава, Уже минає ніч кривава, Вже сяє нам зоря нова. Вартовий

Українському славетному війську

Повите все нічною млою Спить місто ген край ніг твоїх… Замовкло все… Лише луною Пливе північною добою