Сміх. Біологія, психіка, культура - Ерік Смаджа
Так само, як Бальзак був архітектором грандіозної «людської комедії», Флобер задумував створити «Енциклопедію людської дурості». Оскільки цей задум виявився ще амбітніший за «Книгу» Малларме чи «Вавілонську Бібліотеку» Борхеса (претензійна інтелектуальність яких зіграла з ними злий жарт), таку енциклопедію сміху — та ще й після «смерті автора» — пише сам світ. Тому-то вільна людина цього світу має одне засадниче право, хоч і не записане в жодній конституції: право на сміх. Цього права ніколи не відберуть ні цинічні політики, ні похмурі терористи, що знищили карикатуристів «Шарлі-Ебдо»[96]. Сміх незнищенний. Право сміятися, коли хочеться і над ким хочеться, — фундаментальне право людини і цінне завоювання людства, і його не вбити, не витравити ніякими кулями і застрашеннями. Паличка Арлекіна — ось достойна зброя в боротьбі за кращий світ.
Андрій Рєпа
Примітки1
Аристотель, «Про частини тварин», 673a8.
(обратно) 2Cl. Lévi-Strauss, Anthropologie structurale, Paris, Plon, 1958.
(обратно) 3M. Mauss, Les techniques du corps, Sociologie et anthropologie, Paris, PUF, 1950; rééd. coll. “Quadrige”, 9e éd., 2001.
(обратно) 4Тут: пер. М. Рильського.
(обратно) 5Platon, La République, liv. III, Paris, Garnier-Flammarion, 1966.
(обратно) 6Пер. з давньогр. Д. Коваль.
(обратно) 7Aristote, Poétique, chap. V, Paris, Le Seuil, 1980.
(обратно) 8M. Olender, Priape à tort et de travers, Nouvelle Revue de psychanalyse, n° 43, Paris, Gallimard, 1991.
(обратно) 9Пер. з давньогр. Б. Тена (дещо змінено).
(обратно) 10Cicéron, De l’orateur, liv. II, t. I.
(обратно) 11Quintilien, De l’institution oratoire, liv. VI, 3, III («De Risu»).
(обратно) 12J. Le Goff, Rire au Moyen Âge, L’Histoire, n° 147.
(обратно) 13Пер. з старофр. А. Перепаді. [Останній рядок у перекладі І. Сидоренко: «Адже так звично для людей — сміятись».] — Прим. перекл.
(обратно) 14R. Descartes, Les passions de l’âme, 2e et 3e parties, Paris, Vrin, 1988.
(обратно) 15B. Spinoza, Éthique, partie IV, proposition 45, Paris, Le Seuil, 1988.
(обратно) 16E. Kant, Critique de la faculté de juger, Paris, Vrin, 1986.
(обратно) 17A. Schopenhauer, Le Monde comme volonté et représentation, t. I, 13, Paris, PUF, 1942.
(обратно) 18H. Spencer, Essais, vol. II : Physiologie du rire, 1891.
(обратно) 19A. Bain, Les émotions et la volonté, Paris, Alcan, 1885.
(обратно) 20H. Bergson, Le rire, Paris, PUF, coll. «Quadrige», 1989.
(обратно) 21Пер. з фр. Є. Єременко.
(обратно) 22