Спомини - Йосип Сліпий

Іван Сендецький (1862–1941) — священик, висвячений у 1886 p., душпастирював у Вишнівчику (1886–1889), Турівці (1890–1993) та Золотниках (1893–1941), у 1918–1924 pp. був віце-деканом, а в 1924–1936 — деканом Зарваницького д-ту. Помер у Золотниках 30 січня 1941 р.

(обратно) 136

B1; М: <як приїздив о. Сендецький із Золотник, його швагер>; А1, A4: <як приїздив о. Сендецький, співак із Золотник, його швагер>.

(обратно) 137

Ґрейцар (або крейцер) — дрібна австрійська монета, 1/100 ґульдена.

(обратно) 138

А1, A4; М: <не було ніколи ніяких непорозумінь>; В1: <не було ніколи ніяких непорозумінь з ними>.

(обратно) 139

Антон Содомора (1881–1960) — священик-катехит, родом з Беневи біля Підгайців, висвячений у 1909 p., працював катехитом у с. Новосілка-Кут та Підгайцях, з 1924 р. був парохом у Вербові. У 1944 р. був усунутий більшовиками з парафії у Вербові, але й далі душпастирював у підпіллі до самої смерти. Помер 16 червня 1960 р.

(обратно) 140

Вставка Івана Хоми.

(обратно) 141

Палатка (діял.) — будинок, садиба.

(обратно) 142

Шандар (діял.) — жандарм.

(обратно) 143

Пол.: “Брався до науки з якнайбільшим замилуванням”.

(обратно) 144

15 липня 1899 р. Галицьке намісництво зареєструвало статут товариства “Руська бурса у Тернополі” (від 1908 р. — “Українська бурса ім. А. Качали”). Бурса була заснована з ініціятиви адвоката Володимира Лучаківського, який був першим її головою. Священик із Медина Андрій Качала вніс на користь бурси значну суму, і згодом її назвали його іменем. Від лютого 1926 р. в приміщенні бурси діяла жіноча гімназія “Рідної школи”; від 1937 р. вона користувалася будинком уже неподільно, а бурса перейшла в інше приміщення на вул. Костюшка (нині Камінна).

(обратно) 145

Омелян Калитовський (1855–1924) — педагог і освітній діяч, у 1900–1907 pp. був директором української гімназії в Тернополі, написав кілька шкільних підручників з географії, статті на історичні та педагогічні теми, співпрацював з журналом “Зоря” (її редактор у 1886 p.), “Діло” та ін.

(обратно) 146

Маврикій Мацішевський (Maurycy Maciszewski, 1847–1917) — польський педагог, історик, доктор філософії, закінчив Краківський університет у Польщі, з 1873 р. працював професором гімназії у Бережанах, у 1890-х був директором польської державної гімназії в Тернополі, співпрацював у редакції “Географічного словника” та дописував до часопису “Muzeum”.

(обратно) 147

Папа Лев XIII (граф Вінченцо Джоакіно Печчі, Vincenzo Gioacchino Raffaele Luigi Pecci, 1810–1903) — папа Римський у 1878–1903 роках, великий прихильник Східної Церкви й, зокрема, УГКЦ; написав 236 листів у східнохристиянських справах, в тому числі й апостольський лист “Orientalium dignitas Ecclesiarum” (1894). Серед іншого, доручив Конгрегації поширення віри провести реформу ЧСВВ, заснував Станиславівську єпархію (1885), іменував Сильвестра Сембратовича кардиналом, потвердив рішення Львівського синоду 1891 p., заснував духовну семінарію для українців у Римі (1897), іменував Андрея Шептицького на єпископа Станиславівського (1899), а згодом митрополита Галицького (1901). Помер 20 липня 1903 р.

(обратно) 148

Стація — тут: орендована кімната.

(обратно) 149

Ринський — назва австрійського ґульдена (флорина) у Галичині в період її перебування у складі Австро-Угорської імперії. В обігу перебували монети номінальною вартістю 1 і 2 ринських.

(обратно) 150

Оберміллер (з нім. Obermüller) — управитель млина.

(обратно) 151

Суплент — заступник професора.

(обратно) 152

Тома Бородайкевич (1869–1933) — священик-катехит, висвячений у 1893 р. Спочатку душпастирював у селах Тернопільщини та Львівщини (1893–1899), згодом працював катехитом у Тернопільській гімназії (1901–1912, 1924–1933) та в Тернопільській державній школі (1913–1918). Помер у Тернополі 6 травня 1933 р.

(обратно) 153

Савин Дурбак (1873–1964) — священик родом з Рогатинщини (с. Липиця-Горішня), висвячений у 1898 p., був катехитом і сотрудником у Тернополі в 1901–1908 роках, згодом катехитом у Теребовлі (1908–1939) та сотрудником у Залав’ї біля Теребовлі (1922–1935). З 1938 р. пішов на емеритуру, жив у Львові. У 1944 р. іменований членом митрополичої консисторії. У 1946 р. виїхав до Німеччини, а в 1949-му — до США, де й помер 13 червня 1964 р. в м. Ютіка (штат Нью-Йорк).

(обратно) 154

Середня церква — це церква Різдва Христового на вул. Руській, яка вважалася парафіяльною церквою Тернополя. Церква над ставом — це церква Воздвиження Чесного Хреста біля парку Топільче (вул. Над Ставом, 16). Обидві церкви тепер православні (УАПЦ). Церква на вул. Микулинецькій — це церква Успіння Пресвятої Богородиці (тепер вул. Князя Острозького, 55), якою з 1931 р. опікувалися редемптористи. У ній свого часу служили Йосиф де Вохт, Василь Величковський та Володимир Стернюк.

(обратно) 155

Володимир Громницький (1862–1938) — священик, крилошанин, висвячений у 1885 р.