Спомини - Йосип Сліпий

<мене переносила ненька неуважно>.(обратно) 111

Фіра (діял.) — віз.

(обратно) 112

Єратичний (з грецьк. ιερατικóς) — священний, причетний до священного.

(обратно) 113

Гантали — великі ємності для рідини.

(обратно) 114

Стація — тут: станція.

(обратно) 115

A1; В1: <лунали крики на дорозі, били коней, бичували і т. і.>; A4, С1: <лунали крики на дорозі, биття коней, бичування і т. п.>

(обратно) 116

A1, A4, C1; B1: <a ще більше, коли читав про побіг трьох братів з Азова>.

(обратно) 117

A1, A4, C1; B1: <за новим полотном>; М: <свіжого, нового полотна>.

(обратно) 118

Безрога (діял.) — свиня.

(обратно) 119

У машинописі А1 та A4 Іван Хома надрукував: “у великодню суботу”, хоча в рукописі, як і в другій редакції В1, подано просто: “в суботу”. Йосиф Сліпий, очевидно, мав на увазі не великодню суботу Світлого тижня, а Велику Суботу Страсного тижня перед Великоднем, і ця помилка, ймовірно, закралася через недогляд.

(обратно) 120

Гаїлки — пісні, що виконувались у часі Великодніх свят (інша назва: гаївки, веснянки).

(обратно) 121

Пол.: “Отче наш”.

(обратно) 122

Відносний — тут: відповідний.

(обратно) 123

Футраж — фураж, корм для худоби.

(обратно) 124

“Общество ім. Михайла Качковського” — культурно-просвітницьке товариство, засноване галицькими москвофілами з ініціятиви о. Івана Наумовича в 1874 р. в Коломиї, на зразок створеної народовцями в 1868 р. “Просвіти”. У 1876 р. “Общество” було перенесене до Львова; мало свої філії в повітових містечках і читальні по селах. Проводило освітню діяльність, іноді організовувало сільськогосподарські курси, передруковувало твори російських письменників, видавало місячні книжечки та календарі. Окремо були видані сім випусків творів Івана Наумовича. Ці видання друкувалися спершу народною мовою, згодом частково “язичієм”. Видавало газету “Листок”, з 1924 р. часопис “Наука”. Із занепадом москвофільства товариство втратило своє значення: у 1914 р. воно мало лише 300 читалень (у той час як “Просвіта” — 2 944 читалень); у 1936 р. нараховувало 5975 членів (в той час як “Просвіта” у 1935 р. — 306000 членів).

(обратно) 125

А1, A4, С1: <москофільством>; В1: <москалофільством>.

(обратно) 126

А1; В1-1а: <Вишнівчика, тою дорогою і передше їхав з мамою>; B1-1b: <Вишнівчика, тою дорогою їздив я і передше з мамою>.

(обратно) 127

Патріярх Йосиф власноручно тут додав такий коментар в А1: Праведний настоятель диякон Миськів у Вудстоці в Канаді походить з Вишнівчика.

(обратно) 128

Женувати (з пол. żenować) — бентежити, конфузити.

(обратно) 129

Ян Янковський — двоюрідний брат Йосифа Сліпого по маминій лінії, син Розалії Янковської, сестри матері Йосифа Сліпого Анастасії Дичковської.

(обратно) 130

Мисливий (діял.) — мисливець.

(обратно) 131

Основана на заучуванні напам’ять.

(обратно) 132

Микола Сабат (1867–1930) — педагог, класичний філолог, родом з Обертина. З 1894 р. — гімназійний учитель, згодом директор Української гімназії в Станиславові (1905–1919, 1923–1927) та у Львові (1927–1930), професор грецької філології в УВУ (1920–1923) та в Українському таємному університеті у Львові (1924–1925); за часів ЗУНР — голова Секції середнього шкільництва в Державному секретаріяті освіти. Видав Шевченкового “Кобзаря” у двох частинах для шкільної молоді, писав праці з історії грецької літератури й античного мистецтва. Про нього див.: о. Лев. Д-р Николай Сабат — директор Станиславівської гімназії // Альманах Станиславівської землі. Нью-Йорк — Торонто — Мюнхен 1975, с. 681–682.

(обратно) 133

Іван Токар (1854–1936) — священик, висвячений у 1877 р. Душпастирював спочатку у Вишнівчику (1878–1880, 1889–1905), а потім у Підгайчиках Перемишлянського пов. (1880–1989) та в Підгайцях (1905–1936; в 1906–1929 — декан); з 1888 — сповідник у жіночому василіянському новіціяті у Словіті, з 1909 — крилошанин Львівської капітули, у 1932–1935 — член митрополичої консисторії.

(обратно) 134

Цвікер (з нім. Zwicker) — рід окулярів, що закріплюються на переніссі за допомогою пружинки; пенсне.

(обратно) 135