Рука Оберона - Роджер Желязни

Мене також вразила ще одна річ. Я не вірив, що вона була виконана Дворкіним, мудрецем, магом, художником і один час наставником дітей Оберона. До цього моменту мені і в голову не приходило, що хтось ще міг виявитися здатний зробити щось подібне.

Хоча стиль цієї Карти здавався якимось знайомим, це була не його робота. Де ж я раніше бачив цей обдуманий штрих, менш спонтанний, ніж у майстра, як ніби кожен рух було дуже продумано, перш ніж перо торкнулося паперу?

І ще щось було не так в ній — якість ідеалізації іншого порядку, ніж у наших власних Карт, майже така, немов художник, швидше, працював по старій пам'яті, з швидкоплинних зустрічей або за описом, ніж з живої натури.

— Дай Карту, Корвін, будь такий люб'язний, — повторив Рендом.

Щось в тому, як він це сказав, змусило мене завагатися. У мене з'явилося відчуття, що він якимось чином обійшов мене в чомусь важливому, почуття, яке мені зовсім не сподобалося.

— Я тут для тебе гладив цю стару потвору і тільки що пролив кров заради спільної справи, Корвін, а тепер дай її мені.

Я вручив йому Карту, і моє занепокоєння посилилося, коли він тримав її перед собою в руці і хмурив брови. Чому це я раптом подурнішав? Може, повільно торжествує ніч в Тир-на-Нготі?

Чому?..

Рендом почав лаятися, видавши довгий ряд богохульств, неперевершених нічим зустрінутим мною раніше за мою довгу військову кар'єру.

— Чого це ти? — Здивувався я. — Не розумію.

— Королівська кров Амбера, — відповів він, нарешті. — Розумієш, хто б не зробив це, він пройшов спершу Лабіринт. Потім вони стояли там в центрі і вступили з ним в контакт через цю Карту. Коли він відповів і був досягнутий твердий контакт, вони закололи його. Його кров пролилася на Лабіринт, знищивши його частину, як тільки що зробила тут моя кров.

Він замовк, зробивши кілька глибоких зітхань.

— Це скидається на ритуал, — зауважив я.

— Чорт би забрав ритуали! — Вилаявся він. — Чорт забирай їх усіх! Одному з них належить померти, Корвін! Я збираюся вбити його… або її.

— Я все ще не…

— Я — дурень, — сплюнув він, — раз не побачив цього відразу ж. — Дивись! Подивися уважніше!

Він сунув мені проколоту Карту. Я дивився на неї і як і раніше нічого не бачив.

— А тепер подивись на мене! — Наказав він.

Я подивився, потім знову глянув на Карту і зрозумів, що він мав на увазі.

— Я ніколи не був для нього нічим, окрім шепоту життя в темряві. Але вони використали для цього мого сина, — сумно сказав він. — Це напевно зображення Мартіна.

2

Стоячи поряд з порушеним візерунком Лабіринту і дивлячись на зображення людини, яка могла бути, а могла не бути сином Рендома, який міг померти, а міг і не померти від ножової рани, отриманої з точки всередині Лабіринту, я повернувся і подумки зробив гігантський крок назад, знову миттєво прокрутивши в пам'яті події, довели мене до цього пункту особливого одкровення. Останнім часом я дізнався стільки нового, що події, які відбулися за останні п'ять років, здавалося, утворювали абсолютно іншу історію, ніж в той час, коли я переживав їх.

Я навіть імені свого не знав, коли прокинувся в «Грінвуді», у тому приватному госпіталі в штаті Нью-Йорк, де я провів два тижні, які абсолютно вилетіли з пам'яті після автокатастрофи.

Лише недавно мені розповіли, що сама катастрофа була підстроєна моїм братом Блейзом відразу ж після моєї втечі з Портеровської психлікарні в Олбані.

Я почув цю історію від свого братика Бранда, який в першу чергу закатав мене в Портеровську лікарню за допомогою підроблених свідоцтв психіатрів. У Портеровській лікарні я на протязі декількох днів піддавався шокотерапії, з результатами двозначними, але які імовірно викликали деяке повернення пам'яті. Очевидно, саме це і налякало Блейза до того, що він скоїв замах на моє життя під час втечі, простреливши пару шин на повороті над озером. Це, безсумнівно, скінчилося б моєю смертю, якби не було Бранда лише на крок позаду Блейза, який з'явився захистити свій страховий поліс — мене. Він сказав, що повідомив в поліцію, витягнув мене з озера і надав першу допомогу, поки не прибула підмога. Незабаром після цього він був захоплений у полон своїми колишніми партнерами, Блейзом і нашою сестрою Фіоною, які заточили його в добре охоронювану вежу в далекому відображенні.

Було дві групи, які будували змови і контрзаговори з метою захопити трон, що наступали одна одній на п'яти, дихали одна одній в потилицю і робили одна одній всякі пакості, що могло вийти на такій відстані.

Наш брат Ерік за підтримки братів Джуліана і Каїна готувався зайняти трон, який довго залишався вакантним через нез'ясовану відсутність нашого батька Оберона, тобто нез'ясовну для Еріка, Джуліана і Каїна. Для іншої групи, що складалася з Блейза, Фіони і, спочатку, Бранда, воно не було нез'ясовним, оскільки вони-то і були відповідальним за нього. Вони організували виникнення такої ситуації, щоб відкрити Блейзу дорогу до трону. Але Бранд скоїв тактичну помилку, спробувавши отримати допомогу Каїна в боротьбі за трон, тому що Каїн вирішив, що виграє більше, підтримавши партію Еріка.

Це залишило Бранда під пильним наглядом, але не видало одразу ж, хто саме його партнери. Приблизно в той же час Блейз і Фіона вирішили застосувати проти Еріка своїх таємних союзників.

Бранд заперечував проти цього, боячись могутності цих сил, і в результаті був відкинутий Блейзом і Фіоною. Тоді, переслідуваний усіма, він спробував повністю змінити розстановку сил, зробивши подорож у Відображення, на Землю, де Ерік багато століть тому залишив мене вмирати.

Лише пізніше Ерік дізнався, що я не вмер, але піддався повної амнезії, що було майже так само непогано, і, поставивши сестру Флору спостерігати за моїм засланням, сподівався, що цим все і закінчиться. Бранд пізніше сказав мені, що він помістив мене в Портеровську лікарню у відчайдушній спробі відновити мою пам'ять в якості попереднього кроку до мого повернення в Амбер.

Поки Фіона і Блейз розправляються з Брандом, Ерік вступив в контакт з Флорою. Вона влаштувала мій перевід з клініки, куди мене відправила поліція, в Грінвуд з інструкціями тримати мене на наркотиках, в той час, як Ерік почав готувати свою коронацію в Амбері.

Незабаром після цього ідилічне існування нашого брата Рендома в Тексорамі було перервано, коли Бранд зумів відправити йому повідомлення, оминаючи нормальні сімейні канали — тобто