Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Поезії - Олександр Павлович Бердник
Читаємо онлайн Поезії - Олександр Павлович Бердник
І знов ідем поміж примар. Де вороги і де брати? Яка Любов, який пожар Дозволить мужність віднайти? Нам гуркочуть громи: «Слухай наші слова!» Поміж мороку й мли Блискавиця співа: «Скинь непевність із плеч. Не залежуйся, встань! Знайдеш мужності меч В громі дивних повстань!» Шумлять бої. Гримить гроза. Та не вспокоїться душа… І нас в бою, поміж вогню Сердечний біль не залиша… А нечутна струна Заклика до путі. Далина, далина Стеле стежки круті. Треба гори пройти, Подолать Висоту… У безмовності ти Знайдеш Правду Святу! ВЕЛИЧАЛЬНА ВОГНЮ
У зеленім гаю Назбираєм зілля, Коси заквітчаєм, Почнемо весілля. Гей, запалим, браття, Купальське багаття, Хай воно дарує Радість і завзяття! Гори, гори ясно, Щоби не погасло! Радуйся і слався, Наша Земле красна! Кинемо в огнище Горе і морози, Підемо у грище, Висушимо сльози! Гори, гори… Вогню наш багряний — Брате Світовида, Гостю полум’яний, Всі ми твої діти! Гори, гори… По твоїм велінню Буде все до ладу! У твоїм промінні Ми здобудем Раду! Гори, гори… ПІСНЯ СРІБЕН-ДИВА
Срібна нитка печалі, срібна нитка надії Простяглася у даль, простяглася у світ… Понад Шляхом Чумацьким срібний лебідь леліє Таємниче мереживо літ… Збережи, схорони Серця світ серед ночі химер, Під крилом сивини Голос казки святої не вмер… Ти посій на лани Тиху радість, що зріє тепер… Сновидіння, примари — то лиш знаки полону, Та згадай, що не вічна й найбільша мара, І життя самоцвіт у празорянім лоні Пломеніє, горить — не згора! Я тебе заколишу, як мати дитину, Ти мужній і зростай у колисці моїй, А як поклики сурми над світом полинуть — Будь готовий ступити у бій! ДЛЯ СЛІПЦІВ Є ПІТЬМА
(ПІСНЯ ПЛОМІНЬ-ДИВА)
Для сліпців є пітьма, А для зрячого нема. Ширше серце розкривай — Загорівся небокрай! Нищаться пожарами Тільки порохи, Тішаться примарами Лише дітлахи. Ген поза туманами Дивна глибина, А понад обманами — Зоряна весна! Боягузам — страх і жах, Шукачам — вогнений шлях! Хто по ньому піде — знай: У казковий прийде Край! В лоні темряви дріма Мати Всесвіту Сама. Хто летить без вороття — Нове матиме життя! ПРИСЛУХАЙСЯ ДО ТИШІ
Як затихнуть громи стоголосі, Як замовкне музика й
У зеленім гаю Назбираєм зілля, Коси заквітчаєм, Почнемо весілля. Гей, запалим, браття, Купальське багаття, Хай воно дарує Радість і завзяття! Гори, гори ясно, Щоби не погасло! Радуйся і слався, Наша Земле красна! Кинемо в огнище Горе і морози, Підемо у грище, Висушимо сльози! Гори, гори… Вогню наш багряний — Брате Світовида, Гостю полум’яний, Всі ми твої діти! Гори, гори… По твоїм велінню Буде все до ладу! У твоїм промінні Ми здобудем Раду! Гори, гори… ПІСНЯ СРІБЕН-ДИВА
Срібна нитка печалі, срібна нитка надії Простяглася у даль, простяглася у світ… Понад Шляхом Чумацьким срібний лебідь леліє Таємниче мереживо літ… Збережи, схорони Серця світ серед ночі химер, Під крилом сивини Голос казки святої не вмер… Ти посій на лани Тиху радість, що зріє тепер… Сновидіння, примари — то лиш знаки полону, Та згадай, що не вічна й найбільша мара, І життя самоцвіт у празорянім лоні Пломеніє, горить — не згора! Я тебе заколишу, як мати дитину, Ти мужній і зростай у колисці моїй, А як поклики сурми над світом полинуть — Будь готовий ступити у бій! ДЛЯ СЛІПЦІВ Є ПІТЬМА
(ПІСНЯ ПЛОМІНЬ-ДИВА)
Для сліпців є пітьма, А для зрячого нема. Ширше серце розкривай — Загорівся небокрай! Нищаться пожарами Тільки порохи, Тішаться примарами Лише дітлахи. Ген поза туманами Дивна глибина, А понад обманами — Зоряна весна! Боягузам — страх і жах, Шукачам — вогнений шлях! Хто по ньому піде — знай: У казковий прийде Край! В лоні темряви дріма Мати Всесвіту Сама. Хто летить без вороття — Нове матиме життя! ПРИСЛУХАЙСЯ ДО ТИШІ
Як затихнуть громи стоголосі, Як замовкне музика й
Відгуки про книгу Поезії - Олександр Павлович Бердник (0)