Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш - Барбара Шер
Коли кожен виступить, офіційна частина закінчується і всі вирушають на пошуки людей, чиї імена записали. Під час скромного фуршету учасники обмінюються ідеями, контактами, порадами та телефонними номерами. Така зустріч часто є чудовим способом познайомитися з людьми, а також реалізувати певні цілі. Багато хто буде надалі підтримувати зв’язок, що може стати основою плідної професійної співпраці і/або особистих стосунків. Якщо ви попросите всіх учасників зареєструватися біля входу, можна буде скликати повторні збори за три-шість місяців, аби побачити, що справді відбулося в результаті вашої толоки.
Щойно ви отримаєте список зацікавлених людей, залишається один маленький крок до створення банку ресурсів. Це своєрідний проект, який сам по собі може стати захопливою метою для будь-кого, хто цікавиться взаємозв’язками, що підтримують життєздатність певної спільноти. Найпростіший шлях створити банк ресурсів – попросити кожного з вашого списку заповнити велику картку для каталогу, зазначивши в ній своє ім’я та адресу, цілі, конкретні потреби та ресурси, які ця особа може запропонувати. Остання категорія має охоплювати не лише професійні вміння та послуги, але й хобі, інтереси, досвід, усе, що людина знає чи любить: вільне володіння іспанською, час, коли вона жила в Греції чи на Алясці, знання в галузі кулінарії, балету чи пішого туризму. Не треба зазначати вміння, котрими учасник не хоче ділитися. Хто б не взяв на себе відповідальність за створення банку ресурсів, йому дістанеться завдання, над яким слід буде добряче помізкувати, а саме: розробити каталог або систему перехресних посилань.
У командах успіху ми починали з того, що надавали номер кожному імені в списку. Картки розташовувалися в каталозі за порядком номерів, що давало можливість створити окрему класифікацію вмінь та ресурсів за абеткою. Після кожного ресурсу перераховувалися номери карток, у яких цей ресурс був запропонований, як-от:
Автомобілі: 10, 27
Греція: 19
Друкарські вміння: 8, 43, 61
Зв’язки з громадськістю: 15
Іспанська мова: 10, 12, 23, 36
Тварини: 5
Теслярство: 17, 29
Таким чином, коли поштою або телефоном надходило певне прохання («Мені потрібні зв’язки у Фонді Форда», «Я хотів би познайомитися з кимось, хто займається розведенням лабрадорів-ретриверів»), ми просто знаходили картки з відповідними номерами й давали людині імена й телефони. Якщо до нас звертався хтось новий, ми запитували, чи не хоче він або вона приєднатися до нашого банку ресурсів, і якщо відповідь була позитивною, заповнювали ще одну анкету.
Зараз у нас понад дві тисячі учасників, і ми працюємо над комп’ютеризацією мережі. Наша мета – зробити її загальнонаціональною, з географічною системою перехресних посилань, аби ви могли в будь-який час дня чи ночі зателефонувати на безкоштовний номер та отримати ім’я власника розплідника лабрадорів у Чикаґо, або інженера звукозапису в Сіетлі, або когось із Г’юстона, хто розводить рожевих канарок і залюбки пришле вам одну до Різдва, або єдиної жінки-сантехніка в Сакраменто, або людини, котра нещодавно закінчила якісь нові курси з профорієнтації й може сказати вам: «Вони класні!» або «Не витрачайте на них гроші!» Ми плануємо мати власну систему ресурсів по всій країні.
Форма такої системи може варіюватися залежно від потреб, але її основна ідея – пропонувати допомогу один одному – стара як світ і знову набуває актуальності в наш час.
Розділ 8. Працюємо з часом
Успішно проведена толока має дати вам змогу закінчити блок-схему таким чином, щоб усі головні гілки були розроблені аж до перших кроків. Вам не обов’язково потрібно вписувати кожен крок – їх, вочевидь, буде забагато, аби втиснути всі. Просто закінчіть базову структуру схеми.
Cкладіть список ваших перших кроків, позначаючи згодом ті справи, які ви вже виконали, та додаючи нові.
Ось, наприклад, як це зробила Дженет:
ПЕРШІ КРОКИ
МЕТА
зателефонувати механікові
видавець приймає книжку
зателефонувати А
зателефонувати друзям
шукати
мережа
отримати мапи
Або Мері:
ПЕРШІ КРОКИ
МЕТА
нотатки
вступити до медичного університету
зібрати відомості про корпорації
зателефонувати Б
готуватися до іспитів
обдзвонити коледжі щодо оглядового
підготовчого курсу
Завдання блок-схеми не в тому, аби позначити кожну найдрібнішу деталь вашого плану. Для цього у вас будуть інші засоби, наприклад записник-щоденник. Блок-схема потрібна, щоб спрямовувати вас, щоб ви завжди знали, на якій стадії втілення вашого плану перебуваєте в конкретний момент і чого саме повинні досягти на цьому етапі, аби перейти до наступного.
Блок-схеми такі ж унікальні, як відбитки пальців: однакових просто не буває. Спробуйте намалювати вашу власну на чистому аркуші. Зробивши це, ви перетворили мрію на структуру: логічну послідовність дій, спланованих, аби крок за кроком вести вас до мети. Але ця структура ще не почала існувати в реальності. Це ніби архітектурний проект: він набагато конкретніший, ніж просто уявний образ будинку вашої мрії, але це все ще не будинок, а лише план, за яким його слід споруджувати. Щоб перетворити його на дійсність, вам треба почати будівництво. А єдиний спосіб будувати мрію – цеглинка за цеглинкою, дія за дією, день за днем, у реальному часі. Отже, наше наступне завдання – розпланувати вашу блок-схему з точки зору часу.
Передусім це означає встановити чітку дату досягнення цілі. Наприклад, до 1 січня ви б хотіли втілити свою мету і вважаєте, що можете це зробити. Далі на настінному календарі ви позначите дати для кожного з основних етапів або кроків свого плану, що відповідають колам вашої блок-схеми, – так ви матимете приблизний графік, з яким можна буде звіряти свої досягнення. І нарешті, ви почнете призначати собі маленькі конкретні завдання, які є основою цього процесу, на певні дні у вашому записнику-щоденнику, щоб це допомогло виконувати їх одне за одним.
Перш ніж почати працювати з часом, ви, однак, повинні мати цей час. Якщо ви думаєте, що у вас його немає, існує дуже простий спосіб розв’язати цю проблему. Просто почніть діяти. Помалу займайтеся справами, необхідними для втілення мети, коли і як тільки можете. Це ніби закоханість: час сам знайдеться.
Коли люди скаржаться, що життєві обставини не дозволяють їм повністю присвятити себе улюбленій справі, я відповідаю: «Почніть займатися цим у вільний час і подивіться, що з цього вийде». Еллен, учителька молодших класів із маленькою зарплатнею, мріяла й майже втратила надію мати власну кінну ферму. Я сказала, що для початку їй варто завести одного коня, про якого вона б піклувалася вдома вечорами та на вихідних.
