Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР. - Петро Гаврилович Дяченко

class="td" align="left">Мачепенко Іван 749 260 " Шубін Олександр 750 261 сищик Шарін Микола 751 262 підстар. Кукбанюк Іван 752 263 " Зігфрід Фрідріх 753 264 " Кравешко Данило 754 265 Сухіна Арсеній 755 266 " Кулик Гнат 756 267 " Вороній Гриць 758 268 Кослоглодів Гриць 757 269 козак Шпилений Михайло 759 270 Ковальчук Михайло 761 271 Маринець Олекса 760 272 підстар. Старенький Андрій 762 273 хорун. Миронів Сергій 763 274 " Заїка Петро 764 275 " Ванюта Гриць 765 276 " Букоен Іван 766 277 " Ярошенко Іван 768 278 " Маюта Митрофан 767 279 " Ярошенко Ілько 769 280 Осадній Аркадіїі 770 281 чотар Мінін Степан 771 282 хорун. Счопенко Семен 772 283 " Клименко Петро 773 284 " Нешик Михайло 774 285 " Печніанло Никон 775 286 чотар Корпініко Семен 776 287 " Гриценко 777 288 підстар. Мороч Михайло 778 289 Арнаута Олександр 779 290 урядов. Бублик Федір 780 291 козак Галаінда Андрій 781 292 " Хайла Іван 782 293 Шумтецький Дмитро 783 294 " Тимченко Пилип 784 295 " Карпенко Федір 785 296 підстар. Ниндюра Іван 786 297 " Ґонгар Трохим 787 298 " Інида Семен 788 299 козак Хмеленко Семен 7X9 300 Гуляїв Павло 790 301 Чернець Іван 791 302 Арнокликів Петро 792 303 " Неїло Іуда 793 304 Цюцюрман Іван 794 305 " Ткачук Петро 795 306 Корсунів Антін 796 307 " Лук'яненко Іван 797 308 " Коваленко Яким 798 309 " Бунпа Василь 799 310 підстар. Оникіенко Роман 800 311 " Паропиків Павло 801 312 " Іванюк Степан 802 313 " Ярмак Захар 803 314 Пасько Іван 804 315 Терещепко Трохим 805 316 '' Семепіп Василій 806 317 " Росін Василій 807 318 '' Бутаковській Филип 808 319 " Переведенець Андрій 809 320 '' Химочка Яків 810 321 " Рокіс Михайло 811 322 '' Коваленко Василій 812 323 " Букшим Ларіон 813 324 '' Пасічніченко Тихон 814 325 " Войтович Тиміш 815 326 '' Титарів Макар 816 327 " Лук'янчук Тимко 817 328 '' Лепеха Антін 818 329 " Литвинеико Гриць 819 330 '' Бардаків Василь 820 331 " Панасюк Петро 821 332 '' Пшеничний Даніїло 822 333 " Токар Іван 833 334 '' Мороз Алгол 834 335 " Гук Фадій 835

СПОМИНИ УЧАСНИКІВ ВИЗВОЛЬНОЇ БОРОТЬБИ

Полковник П. Болбочан (Останній акт життя)

Григорій МАКАРЕНКО,

брат члена Директорії Андрія Макаренка

Уряд У.Н.Р. доходив кінця: не було набоїв, одягів, ліків, і сам він перебував у залізничім ваґоні у Тернополі. В Тернополі ухвалено післати мойого брата до Чех, щоб закупив що можливо. Брат взяв у дорогу й мене. На другий день ми були в Станиславові. Брат мав справи до Національної Ради і мусів бачитись з політичними діячами, які відбували засідання. Засідання затягнулось допізна, а нам переказали, щоб не чекати. Ми пішли з братовою на вечерю до ресторану "Одеса" (давніше "Австрія", а тепер "Варшава").

Елегантний ресторан з прегарною орхестрою, гарно одягненою публикою не нагадував, що переживаємо траґедію народу! В ресторані, за окремим столом, одиноко, задумавшись, сидів [Петро] Болбочан, коло ніг лежав його пес. Мені зразу кинулося в очі знайоме обличчя, бо я мав зустрічі і балачки з Болбочаном в Полтаві, але, що це дійсно полковник, мене впевняла і братова, бо він бував у них в Київі.

З братовою ми умовились запросити Болбочана до свого столика на скляночку кави. Я підійшов до нього, і він зразу пізнав мене; пригадали собі полтавські події і поділились пережитими вражіннями і перейшли до нашого стола. Я не знав, що він без діла і навіть "на вигнанню", це я дізнався потім з його балачок.

Я звернувся до нього: "Пане отамане! Як же ви сидите в ресторані, слухаєте музики, нічого не робите, а на фронті всяка військова людина цінна, а ви були б золотом під теперішню хвилю, за вами — щастя і успіхи. Пригадайте Полтавщину, Чернігівщину, Херсонщину — [та ж] Болбочан — орел України! Я кріпко вірю, що ви вивели б нас з цього кута державної смерти". В такому тоні мовила до його й братова.

Він задумався й довго не відповідав, а далі схвильовано каже: "Мене не хотять партійники, а найбільше от. Петлюра, звуть мене авантурником,